Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №910/206/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/206/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Шевчук С.Р.розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 рокуу справі№910/206/15-г господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод"до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"простягнення 25 095 830, 35 грн. та зобов'язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача: Сенченко Ю.М. (дов.№25/256-248 від 20.12.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року по справі № 910/206/15-г (судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/206/15-г; повернуто Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/206/15-г з доданими до неї документами без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А., звернулося з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі №910/206/15-г та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/206/15-г позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" заборгованість у розмірі 23 770 896, 81 грн., 3% річних у розмірі 68 412, 85 грн. та судовий збір у розмірі 69 418, 69 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/206/15-г в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/206/15-г було прийняте 10.03.2015 (повний текст рішення було складено та підписано 20.03.2015), представник відповідача за довіреністю № 162 від 19.02.2015 Пухальська В.І. був присутній у судовому засіданні під час прийняття судом першої інстанції рішення у справі.

Водночас, із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/206/15-г відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду лише 19.06.2015.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" посилалося на те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку проводиться інвентаризація майна, рахунків та справ банку, видача довіреностей працівникам банку з обсягом повноважень необхідних для здійснення повноважень повноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, підготовка та затвердження кошторису витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, для оплати поштових відправлень, що і стало причинами пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі №910/206/15-г та повертаючи апеляційну скаргу з доданими до неї документами скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до клопотання про поновлення пропущеного строку, викладеного у тексті апеляційної скарги, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин (причин пропуску строку на апеляційне оскарження), що заважали відповідачу вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Крім того, суд дійшов висновку, що причини, на які посилається відповідач у клопотанні, не є поважними причинами пропуску Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. строку подання апеляційної скарги у розумінні статті 53 Господарського процесуального кодексу України, тому суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку подання апеляційної скарги відсутні, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 53, 93, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд правильно застосував норми процесуального права.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої ухвали апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -