Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №910/14195/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/14195/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 рокуу справі№910/14195/14 господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києвадо Приватного підприємства Фірми "Елоко"простягнення 57 055,60 грн.

За участю представників:

від позивача: Турченко Д.Л. (дов. №47-5 від 05.01.2015 року);

від відповідача:Цурко Н.О. (дов. б/н від 01.08.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі №910/14195/14 (суддя: Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 26 391, 47 грн. основного боргу, 3 476, 90 грн. - 3% річних та 4 999, 38 грн. - збитків від інфляції.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині сплати грошових коштів за комунальні послуги, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 391,47 грн за період з листопада 2011 року по січень 2013 року підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем; оскільки перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з січня 2011 року по квітень 2011 року сплинув у квітні 2014, врахувавши подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 21 231,92 грн за період з січня 2011 року по квітень 2011 року задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі №910/14195/14 (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми "Елоко" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року у справі № 910/14195/14 змінено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Фірми "Елоко" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, а у випадку відсутності коштів - з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3 205, 41 грн. - основного боргу, 242, 25 грн. - 3 % річних, 262, 10 грн. - збитків від інфляції та 118, 76 витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року відповідач постачання теплової енергії не отримував, оскільки опалення у приміщенні відповідача за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11 було відключено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув із відповідача заборгованості за теплопостачання у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року; суд визнав обґрунтованими позовні вимоги саме за період з грудня 2010 року по березень 2011 року та з жовтня 2011 року по 17 листопада 2011 року; врахувавши надану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з грудня 2010 року по березень 2011 року сплинув у квітні 2014 року, в той час як позивач звернувся з позовом до суду лише 14.07.2014, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 231, 92 грн. за період грудня 2010 року по березень 2011 року не підлягають задоволенню, а позовні вимоги у сумі 3 205, 41 за період з жовтня 2011 року по 17.11.2011 року підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року по справі №910/14195/14 повністю і передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 листопада 2001 року між позивачем (Посередник) та відповідачем (Споживач) укладено договір на користування комунальними послугами відповідно до умов якого Посередник надає комунальні послуги Споживачеві за адресою: вул. Серафімовича, 11, площею 521,5 м2, а саме: холодне водопостачання, каналізація, гаряче водопостачання, центральне опалення, електроенергія. (п.1.1. Договору).

Замовник зобов'язується сплачувати надані Виконавцем послуги до 1-го числа наступного місяця (п. 2.1. Договору).

Пунктом 4 Додатку № 2 до Договору передбачено, що комунальні послуги Споживачеві надаються підприємствами Водоканалу, ПКТМ, Київенерго через Посередника, згідно виставлених розрахунків в табулярах (групрахунках), пред'явлених до оплати.

Відповідно до пункту 3.8. договору сторони погодили, що цей договір укладений строком на п'ять років, а саме з 01.11.2001 по 01.11.2006.

Якщо одна із сторін не заявить про припинення дії договору, або його розриву, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах. (п.3.9 Договору).

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача 26 391, 47 грн. основного боргу, 3 476, 90 грн. - 3% річних та 4 999, 38 грн. - збитків від інфляції, виходив з того, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині сплати грошових коштів за комунальні послуги, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 391,47 грн за період з листопада 2011 року по січень 2013 року підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем; оскільки перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з січня 2011 року по квітень 2011 року сплинув у квітні 2014, врахувавши подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 21 231,92 грн за період з січня 2011 року по квітень 2011 року задоволенню не підлягають.

Змінюючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, стягуючи з Приватного підприємства Фірми "Елоко" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 3 205, 41 грн. - основного боргу, 242, 25 грн. - 3 % річних, 262, 10 грн. - збитків від інфляції суд апеляційної інстанції зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року відповідач постачання теплової енергії не отримував, оскільки опалення у приміщенні відповідача за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11 було відключено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув із відповідача заборгованості за теплопостачання у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року; суд визнав обґрунтованими позовні вимоги саме за період з грудня 2010 року по березень 2011 року та з жовтня 2011 року по 17 листопада 2011 року; врахувавши надану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з грудня 2010 року по березень 2011 року сплинув у квітні 2014 року, в той час як позивач звернувся з позовом до суду лише 14.07.2014, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 231, 92 грн. за період грудня 2010 року по березень 2011 року не підлягають задоволенню, а позовні вимоги у сумі 3 205, 41 за період з жовтня 2011 року по 17.11.2011 року підлягають задоволенню.

Зокрема суд зазначив, що 10.11.2011 року ПАТ "Київенерго" направило повідомлення № 048-21-15254-210056 про сплату заборгованості за теплову енергію та попередило, що у разі несплати коштів до 16.11.2011року теплопостачання об'єктів буде повністю припинено з 10-00 години 17.11.2011 року.

З корінця наряду № 1873 від 17.11.2011 року вбачається, що відповідач заборгованість не оплатив, а тому представник енергопостачальної організації об 11-40 год. 18.11.2011 року відключив теплопостачання за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11.

Вподальшому, 01.02.2012 року під час підключення опалення за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 11 відбулося пошкодження приладу опалення (розмороження).

14.02.2012 року комісією у складі майстра ЖРЕО-418, майстра з ремонту ЖРЕО-418, провідного інженера КП УЖГ Дніпровського району та в присутності директора ПП "Фірми "Елоко" було складено акт, відповідно до якого зазначено, що на час обстеження опалення в приміщенні відключене через пошкодження приладу опалення з 01.02.2012 року.