ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 906/43/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -ОСОБА_4,відповідача -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015у справі№906/43/15за позовомДП "НВО "Павлоградський хімічний завод"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_5простягнення коштіввстановив:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.07.2015 (суддя Кудряшова Ю.В.) позов задоволено - на підставі ст.ст.536,692, ч.2 ст.1214 ЦК України стягнуто з відповідача на користь позивача 208507,56 грн. заборгованості та 95588,41 грн. відсотків за користування чужими коштами.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (судді: Гулова А.Г., Петухов М.Г., Розізнана І.В.) рішення змінено в частині стягнення 95588,41 грн. відсотків за користування чужими коштами. Стягнуто з відповідача на користь ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" 29735,95 грн. пені. В решті позовних вимог рішення залишено без змін.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) у поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову в частині стягнення 29735,95 грн. пені, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.256, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та ст.223 ГК України. Зокрема, скаржник вказує на пропуск позивачем передбаченого чинним законодавством строку позовної давності стосовно частини позовних вимог про стягнення з відповідача 29735,95 грн. пені, яка (позовна давність) помилково не застосована апеляційним судом.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення від 14.07.2015 та оскаржувана постанова - скасуванню в частині позовних вимог про стягнення 95588,41 грн. пені з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Житомирської області з наступних підстав.
Змінюючи первісне рішення шляхом стягнення 29735,95 грн. пені, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
03.06.2010р. ФОП ОСОБА_5 (продавець) та ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" (покупець) укладено договір постачання продукції №3/06/10-1-334010 (далі - договір №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010), згідно з п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує щебеневу продукцію виробництва кар`єрів України, вантажоотримувачем якої може бути інше підприємство, згідно із заявкою покупця.
Відповідно до п.2.1 договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010 строк передачі продукції - протягом 5 днів з дати отримання 100% передплати.
Пунктом 3.3 договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010 передбачено, що покупець оплачує замовлений товар на умовах 100% передплати.
Відповідно до п.4.1 договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010 за прострочення передачі продукції, передачу продукції меншої кількості або нижчої якості, ніж передбачено договором та специфікаціями до нього, продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 2% від вартості порушеного зобов`язання та пеню у розмірі 1% від вартості порушеного зобов`язання за кожен день прострочення.
Термін дії договору до 31.12.2013р. Договір може бути розірвано покупцем в односторонньому порядку, про що останній повідомляє продавця за 10 днів (п.6.2 договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010).
Пунктом 6.3 договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010 передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Згідно із специфікаціями №1 - №21 до вказаного вище договору сторони узгодили умови та обсяги поставки продукції.
Відповідно до умов договору позивачем у період з 24.06.2010р. по 14.08.2012р. здійснено передоплату товару на загальну суму 9561559,32 грн. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками відповідача, копіями платіжних документів (т.1 а.с.196-279).
Відповідач свої зобов`язання щодо поставки позивачу продукції у період з 24.06.2010р. по 15.08.2012р. виконав частково, поставивши продукції на суму 9353051,76грн, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.44-195).
Відтак, у ФОП ОСОБА_5 перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 208507,56 грн., що підтверджується розрахунками позивача, зазначеними вище доказами, й не заперечується відповідачем.
29.07.2014р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив останнього підписати акт звірки взаємних розрахунків по договору №3/06/10-1-334010 від 03.06.2010 за період з 01.01.2012р. по 30.06.2014р. Однак, вказаний лист залишений ФОП ОСОБА_5 без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин, ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_5 208507,56грн. основного боргу та 95588,41грн. пені.
Апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 208507,56 грн. та перевіривши надані позивачем розрахунки пені, на підставі ст.ст.546,549 ЦК України дійшов висновку про те, що обґрунтований розмір пені, нарахованої у відповідності з вимогами ч.6 ст.232 ГПК України складає 29735,95грн.
Колегія відхиляє посилання скаржника на пропуск позивачем строку позовної давності, яка нібито помилково не застосована апеляційним судом, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Отже, клопотання про застосування позовної давності повинно бути подане до прийняття рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до господарського суду Житомирської області із заявою про застосування строку позовної давності, що не заперечується скаржником.
Водночас, не приймаються до уваги посилання заявника на те, що він не мав змоги подати відповідну заяву у зв'язку з тим, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся за відсутності його уповноваженого представника, з огляду на таке.
Згідно зі ст.ст.64,87 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Житомирської області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 16.01.2015, повідомлення про вручення поштового відправлення якої міститься в матеріалах справи (а.с. 1 том 2).
Сервіси для юристів