Постанова ВГСУ від 29.09.2014 року у справі №918/253/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року Справа № 918/253/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В., Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М"на постанову та на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року господарського суду Рівненської області від 06.05.2014 рокуу справі№ 918/253/14 господарського суду Рівненської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полнет-Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М"простягнення в сумі 315 658 грн. 54 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Джугостран В.І. (дов.№3 від 10.03.2014 року);

від відповідача: Корсакова О.Г. (дов.№7 від 17.04.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.05.2014 року по справі №918/253/14 (суддя: Гудзенко Я.О.) позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Агрокор-М" на користь ТОВ "Полнет-Україна" 315 658,54 грн. - заборгованості та 6313,18 грн. - судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року у справі №918/253/14 (судді: Дужич С.П., Мамченко Ю.А., Василишин А.Р.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М" залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.14 р. у справі №918/253/14 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки свої зобов'язання щодо оплати товару повністю не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 315 658,54 грн., яка підлягає стягненню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року та рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.2014 року у справі №918/253/14 і передати справу на новий розгляд.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полнет-Україна" просило залишити рішення господарського суду Рівненської області від 06.05.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 червня 2013 року між ТОВ "Полнет-Україна" (постачальник) та ТОВ "Агрокор-М" (покупець) укладено Договір поставки №ДГ-0000191, предметом якого є зобов'язання постачальника поставити та передати у власність покупцю певний товар, а зобов'язанням покупця прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору. (п.1.1. Договору).

Загальний асортимент, кількість товару, ціна товару, що підлягає поставці, зазначається у видаткових накладних у кожному окремому випадку. (п.2.1. Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам, стандартам, іншим нормативним документам.

Підтвердженням якості та комплектності з боку постачальника у разі обов'язкової сертифікації такого виду товару, є сертифікати відповідності, надані товаровиробником. (п.3.2. Договору).

Розрахунки за товар, що поставляється здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.7.2. договору).

Відповідно до пункту 8.2. Договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та отримання і підписання покупцем товаророзпорядчих документів.

Пунктом 12.3 Договору №ДГ-0000191 сторони погодили, що підписання представником покупця видаткової накладної є підтвердженням приймання покупцем визначеної накладною партії товару за кількістю та якістю, а також погодженням покупцем асортименту та ціни переданого товару.

Згідно п. 17.2 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобовязальні відносини на підставі укладеного договору поставки.