ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2016 року Справа № 910/32852/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (головуючий суддя Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.)та рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.02.2016 (суддя Привалов А.І.) у справі№ 910/32852/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮСБ Банк" Біла І.В.доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл"простягнення 547.808,22 грн.,за участю представниківпозивачаЛизуненко С.О.,відповідачаМайстренко Є.І.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 у справі №910/32852/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість за кредитним договором від 25.08.2015 № 64/08-15 в сумі 547.808,22 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до місцевого суду на новий розгляд.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 241 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 38, 41, 79, 90 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було взято до уваги того, що кредитний договір від іменні ТОВ "Кепітал Стайл" ані директором товариства, ані іншою уповноваженою стороною не підписувався та в подальшому не схвалювався. Крім того скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Одеської області справи № 910/6105/16.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепітал Стайл" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 64/08-15 (далі - договір), за умовами якого банк відповідно до положень та на умовах цього договору відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію (кредитна лінія, або кредит) у розмірі 50.000.000,00 грн., позичальник повертає банку кредит та сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені цим кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору строк користування кредитом - з 25.08.2015 по 23.08.2016.
Проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 30 % річних від суми заборгованості за цим кредитом (п. 1.3 договору).
Банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, строковості, повернення та платності (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 2.6 договору позичальник зобов'язаний повернути одержаний кредит у строки, передбачені п. 1.2 договору, але не пізніше 23.08.2016, сплатити нараховані відсотки та комісії за цим договором зі своїх поточних рахунків шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих відсотків і комісій відповідно до встановлених строків.
Пунктом 2.10 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом наступного місяця за звітним сплатити відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 2068 в ПАТ "ЮСБ Банк", МФО 305987.
Остаточний розрахунок за відсотками проводиться одночасно з поверненням кредиту у строки, що зазначені в цьому кредитному договорі. При розрахунку відсотків враховується кількість днів в місяці за фактичну кількість днів в році 365/366 днів. Відсотки за користування кредитом нараховуються згідно з п. 1.3 з дня списання коштів з позичкового рахунка позичальника до моменту погашення кредиту. При розрахунку відсотків день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту не включається. У випадку прострочення погашення кредиту відсотки нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту відповідно до цього кредитного договору (пп. 2.10.1).
Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного погашення кредиту, сплати відсотків за ним, плати за обслуговування кредиту, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено судами, банком перераховано на рахунок позичальника кредитні кошти у загальному розмірі 48.000.000,00 грн. двома траншами - 25.08.2015 в сумі 43.000.000,00 грн. та 22.09.2015 в сумі 5.000.000,00 грн.
Грошові кошти ТОВ "Кепітал Стайл" перерахувало за товари та послуги за наступними договорами: від 18.08.2015 № 03/08-Т (попередня сплата за товар (щебінь), від 17.08.2015 №02/08-Т (попередня сплата за товар (цемент), від 18.08.2015 № 04/08-Т попередня сплата за товар (плити ДПС), від 17.08.2015 №01/08-Т попередня сплата за товар (пісок), від 20.08.2015 №07/08-П авансовий платіж за послуги (купівля керамзиту), від 20.08.2015 № 08/08-П авансовий платіж за послуги (купівлі профнастилу), від 19.08.2015 № 06/08-П авансовий платіж за послуги (купівля стендових 3D панелей), від 19.08.2015 № 05/08-П (авансовий платіж за послуги (купівля газобетону).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сервіси для юристів