Постанова ВГСУ від 29.07.2015 року у справі №904/865/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 904/865/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівБарицької Т.Л., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (головуючий суддя Білецька Л.М., судді Орєшкіна Е.В., Парусніков Ю.Б.)та на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2015 (суддя Загинайко Т.В.)у справі№ 904/865/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"доТовариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства по оцинкуванню труб "Комінметінвест"простягнення 3.582.033,13 доларів США (еквівалент - 101.543.711,58 грн.),

за участю представників:позивачаЩербина О.Ю.,відповідача Кушнаренко Н.І.,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулась уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко І.М. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства по оцинкуванню труб "Комінметінвест", яким просила (з урахуванням уточнень вх. №13048/15 від 03.03.2015) стягнути з відповідача 3.582.033,13 долара США (еквівалент - 101.543.711,58 грн.), що складає: 3.246.800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2015 складає 92.040.500,69 грн. - заборгованість за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору від 29.10.2013 №1-0018/13/14-KL, 26.515,53 долара США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2015 складає 751.663,99 грн., та 308.717,60 долара США - пені за простроченим кредитом та процентами, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2015 складає 8.751.546,90 грн.

Відповідачем 15.04.2015 подано клопотання про призначення судової економічної експертизи (з урахуванням уточнень від 20.04.2015) з метою встановлення правильності нарахування, зарахування, можливої переплати процентів за кредитним договором, розрахунку штрафних санкцій та їх документального підтвердження, що, на його думку, потребує спеціальних знань в галузі економіки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2015 у справі №904/865/15, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015, призначено у справі судову економічну експертизу для з'ясування обставин фінансово-господарських відносин між сторонами, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині зупинення провадження у справі, направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що порядок перерахування, повернення кредитних коштів, нарахування процентів визначається умовами укладеного кредитного договору та не потребує проведення судової експертизи. На думку скаржника, оскільки банком наданий суду детальний розрахунок суми заборгованості за договором, направлено відповідачу акт звіряння розрахунків, в якому зазначено детальний порядок, сума і строк надання кредитних коштів, розмір нарахованих процентів, період нарахувань, строк нарахування процентів, суми погашених відповідачем процентів за кредитом, то проведення експертизи не є обов'язковим, а лише призводить до затягування розгляду справи.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, акт звірки розрахунків у справі не підписаний, в частині суми пені за простроченим кредитом і процентами позовні вимоги збільшено позивачем до 308.717,60 дол. США, а заборгованість за процентами заявлена до стягнення в розмірі 26.515,53 дол. США станом на 03.03.2015. При цьому розрахунок Банку, як відзначено судами, складено станом на 23.02.2015.

До справи відповідач надав свій контррозрахунок відсотків за користування кредитом, а також пені, що свідчить про спірність заявлених вимог. При цьому відповідач вважає, що позивач невірно розраховував проценти за користування кредитними коштами та пеню за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.04.2015 призначив у справі проведення судової експертизи з огляду на необхідність вирішення питань, що потребують спеціальних економічних знань, для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, у зв'язку з чим вказаною ухвалою на підставі статті 79 ГПК України було зупинено провадження у справі до часу вирішення експертом наведених в ухвалі питань.

Так, зазначеною ухвалою на розгляд експерту поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає умовам укладеного кредитного договору від 29.10.2013 № 1-0018/13/14-KL розрахунок заборгованості позичальника по сплаті процентів за кредитом (з урахуванням перерахунків гривні у долар США при покупці валюти)?;

2. Чи відповідають умовам укладеного кредитного договору від 29.10.2013 № 1-0018/13/14-KL розрахунки пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасне погашення процентів?

Тобто, викладені питання стосуються правильності розрахунків заборгованості в частині нарахувань відсотків та пені за кредитом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст.79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи відповідності до ст. 41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Згідно з ч. 5 ст. 79 ГПК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Однак статтею 41 ГПК України та іншими нормами цього Кодексу не передбачено можливості оскарження судового рішення про призначення судової експертизи.

Тобто, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам статті 79 ГПК України.

В той же ча, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в касаційній скарзі хоча і просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2015 в частині зупинення провадження у справі, однак доводи заявника на ухвалу про зупинення провадження у справі, зокрема, щодо визначення порядку перерахування, повернення кредитних коштів, нарахування процентів лише за умовами укладеного кредитного договору та на підставі розрахунку банку, викладеному в акті звіряння розрахунків, без проведення судової експертизи, фактично зводяться і до обґрунтування відсутності обставин, необхідних для проведення експертизи. Тобто касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про призначення судової експертизи, у зв'язку з чим розгляд касаційної скарги в частині оскарження ухвали про призначення судової експертизи є неможливим.