ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2015 року Справа № 904/2386/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу колективного підприємства "Комбінат виробничих підприємств" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року у справі № 904/2386/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до колективного підприємства "Комбінат виробничих підприємств" про розірвання договору,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "Комбінат виробничих підприємств" про розірвання укладеного між ними договору на поставку, переробку і передачу електроенергії транзитом від 01.09.2002 року № 468/Э у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
У свою чергу КП "Комбінат виробничих підприємств" звернулося до суду з зустрічним позовом до ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" про зобов'язання останнього скоригувати власну дозволену потужність шляхом її зменшення на 2100 кВт на користь КП "Комбінат виробничих підприємств", та зобов'язання ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" внести зміни до умов договору постачання електричної енергії укладеного між ним та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (включаючи всі додатки до нього) щодо коригування власної дозволеної потужності шляхом її зменшення на 2100 кВт на користь КП "Комбінат виробничих підприємств" у зв'язку з вимогами законодавства.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.) зустрічну позовну заяву КП "Комбінат виробничих підприємств" було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року (судді Широбокова Л.П., Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі КП "Комбінат виробничих підприємств" вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними ухвалу та постанову скасувати, і передати зустрічний позов до суду першої інстанції для спільного розгляду з первісним позовом.
Відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов про розірвання договору на поставку, переробку та передачу електроенергії транзитом від 01.09.2002 року № 468/Э обґрунтовано тим, що ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" не має ліцензії у сфері електроенергетики, а отже не може бути постачальником електричної енергії для споживачів, бути стороною договору на поставку електроенергії, тому позивач направив відповідачу лист від 04.02.2015 року № 36-228 із додатковими угодами про розірвання спірного договору в строк до 02.03.2015 року та з огляду на відсутність відповіді на зазначений лист, він звернувся із позовом до суду про розірвання договору.
Зустрічна позовна заява до ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" та третьої особи ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом скоригувати власну дозволену потужність шляхом її зменшення на 2100 кВт на користь КП "Комбінат виробничих підприємств" і зобов'язання відповідача за зустрічним позовом внести зміни до умов договору на постачання електричної енергії укладеного між ним та третьою особою (включаючи всі додатки до нього) щодо коригування власної дозволеної потужності шляхом її зменшення на 2100 кВт на користь КП "Комбінат виробничих підприємств" обґрунтована тим, що ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод", приєднавши до власних технологічних електричних мереж КП "Комбінат виробничих підприємств", не звернувся до енергопостачальної компанії ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" щодо коригування дозволеної потужності шляхом зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності КП "Комбінат виробничих підприємств" 2100кВт, внаслідок чого були порушені вимоги Правил користування електричною енергією.
Висновки судів попередніх інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви мотивовано відсутністю пов'язаності первісного та зустрічного позову, оскільки обставини, які свідчать про їх пов'язаність у зустрічній позовній заяві не наведено, та судами не встановлено таких обставин.
Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
У п. 3.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" міститься роз'яснення, відповідно до якого обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.
Разом з тим, за п. 3.12 зазначеної постанови пленуму під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що первісний позов стосується розірвання договору на поставку, переробку та передачу електроенергії транзитом від 01.09.2002 року № 468/Э, укладеного між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" та КП "Комбінат виробничих підприємств".
Зустрічний позов КП "Комбінат виробничих підприємств" містить вимогу про зобов'язання ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" скоригувати власну дозволену потужність (без зазначення яким чином це повинно бути здійснено чи в який правочин повинні бути внесені такі зміни та в якій редакції), та зобов'язання внести зміни до умов договору на постачання електричної енергії укладеного між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (включаючи всі додатки до нього), однак не вказано відомостей про цей правочин (номер та дату), в який мають бути внесені зміни, не надано тексту таких змін та доказів щодо надіслання пропозицій сторонам договору про внесення цих змін. До того ж, апеляційним судом встановлено, що зі змісту вказаних вимог вбачається, що вони стосуються іншого договору, який укладений між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", а не того, яким обгрунтовано первісний позов.
Враховуючи встановлені обставини, суди дійшли правильного висновку, що зустрічна позовна заява не пов'язана за підставами та поданими доказами із первісною позовною заявою, яка є предметом розгляду у даній справі, що не відповідає вимогам та правилам застосування статті 60 ГПК України.
Отже, висновок місцевого господарського суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду ґрунтується на матеріалах справи і вимогах процесуального закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення як законні й обґрунтовані підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Сервіси для юристів