Постанова ВГСУ від 29.07.2015 року у справі №904/1146/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 904/1146/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі № 904/1146/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення пені в сумі 1 081 963,80 грн. та штрафу в сумі 596 358 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з виконання ремонту вагонів за договором від 08.07.2014 року № ПР/Л-14436/НЮ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1 081 963,80 грн. та штраф у сумі 596 358 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року (судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 1 % від заявленої позивачем суми.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 08.07.2014 між ДП "Придніпровська залізниця" (замовник) та ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (виконавець) укладено договір № ПР/Л-14436/НЮ, відповідно до умов якого за дорученням замовника виконавець на власній території з використанням власного обладнання, запчастин та матеріалів виконує послуги з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів на умовах ВРЗ, у кількості: лот № 4 - 18 вагонів типу СМВ та надає гарантію на відремонтовані вагони, а замовник повинен прийняти виконані послуги та здійснити оплату на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.3. договору строк надання послуг (2014 рік) - протягом 85 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі вагону у ремонт (зазначених у п. 3.8. договору), який оформлюється після подання заявки замовника, яка є підтвердженнями готовності замовника до прийому та оплати наданих послуг з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів.

Згідно з п. 3.8. договору прийняття вагонів у ремонт оформлюється актом приймання-передачі по формі ЗРУ-25 (з додатком переліку інструменту та інвентарю, які приймаються на зберігання з описом їх стану). Вагони вважаються прийнятими у ремонт з моменту підписання акту приймання-передачі ЗРУ-25 представниками виконавця та замовника. Дата підписання акту приймання-передачі ЗРУ-25 є датою початку надання послуг з КВР пасажирського вагону.

У п. 4.3.1. договору встановлено обов'язок виконавця прийняти вагони від замовника на умовах договору та забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором.

За п. п. 5.1. - 5.2. договору ціни на виконання послуг з капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів визначаються на конкурсній основі.

Вартість послуг з КРВ пасажирських вагонів визначається шляхом двостороннього підписання протоколу узгодження цін (Додаток до договору № 1) та не перевищує вартості зазначеної у листі з затвердженою Укрзалізницею ціною послуги з капітально-відновлювального ремонту 1 типу вагону (Додаток до договору № 2), які є невід'ємною частиною договору.

Протоколом узгодження ціни (Додаток № 1) визначено вартість послуги з ремонту одного вагону, що становить 8 519 400 грн. з ПДВ, та загальна вартість послуг - 153 349 200 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.5. договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту здавання-приймання послуги з капітально-відновлювального ремонту вагону, при наявності фінансування на відповідні цілі.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, крім того, за прострочення терміну надання послуг понад тридцять календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

На виконання умов договору, позивач передав 18 вагонів в ремонт, зокрема, вагони №№ 04625737, 04625745, 04625778, 04625786 були прийняті в ремонт 25.07.2014 року, про що свідчать акти приймання в ремонт та попереднього зовнішнього огляду вагонів від зазначеної дати.

Тобто, кінцевим терміном виконання ремонту зазначених вагонів №№ 04625737, 04625745, 04625778, 04625786 є 19.10.2014 року.

Згідно з актами здавання-приймання наданих послуг від 05.11.2014 року, 19.11.2014 року, 19.11.2014 року, 10.12.2014 року відповідач виконав ремонтні роботи чотирьох вагонів №№ 04625737, 04625745, 04625778, 04625786 з простроченням.

Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника до виконавця про стягнення штрафних санкцій за порушення встановлених договором строків виконання ремонтних робіт.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову обґрунтовано встановленням обставин прострочення відповідачем зобов'язання за спірним договором з виконання робіт з ремонтну вагонів.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.