ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2016 року Справа № 908/6324/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Мамонтової О.М.
суддів Круглікової К.С.
Кривди Д.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 29.02.16р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.16р.
у справі № 908/6324/15
за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до ТОВ "Кондор-5", смт. Якимівка Запорізької області
про стягнення 2000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.02.16р. у справі № 908/6324/15 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) у позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.16р. (головуючий Агапов О.Л., судді Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 29.02.16р. та постанову від 20.04.16р. скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", ст. ст. 2, 39, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 22.06.16р., надіслане електронною поштою, задоволенню не підлягає, оскільки подано пізніше як за сім днів до дня проведення засідання, призначеного на 29.06.16р., тобто, з порушенням строку, визначеного ч. 2 ст. 741 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
10.09.14р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 40 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 77 від 24.12.12р." Пунктом 3.1.1 вказаного Порядку передбачено, що договір про участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя укладається до прийняття об'єкту в експлуатацію (п.3.1.3).
29.09.14р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт № ЗП 083142680709 "Реконструкція нежитлового приміщення під офісне приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценко,1 прим. II (літ.А6). Листом від 07.10.14р. ТОВ "Кондор-5" повідомило міського голову Запорізької міської ради про отримання вказаної декларації.
21.10.14р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію № ЗП 143142930363 про готовність об'єкта до експлуатації. Згідно п.6 декларації, замовником ТОВ "Кондор-5" на об'єкті були виконані роботи із встановлення віконних та дверних блоків, виконано внутрішнє оздоблення.
29.12.15р. Запорізька міська рада звернулося до ТОВ "Кондор-5" з позовом про стягнення 2000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, розрахованих на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 40 від 10.09.14р., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо внесення коштів пайової участі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.02.16р. у справі № 908/6324/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.16р., у позові відмовлено за його необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 даної норми).
Сервіси для юристів