ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2014 року Справа № 916/2536/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Іванової Л.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат" на рішення та постанову господарського суду Одеської області від 26 грудня 2013 року Одеського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року у справі№ 916/2536/13господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гласспак"доАкціонерного товариства закритого типу "Комбінат"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистелері" про стягнення заборгованості в сумі 983 047 грн. 54 грн. за участю представника відповідача: Варчук Т.М. ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Гласспак" звернулося до господарського суду із позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Комбінат" про стягнення 983 047,54 грн. заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням позадоговірних зобов`язань, факт існування яких підтверджено видатковими накладними, з урахуванням заяви про зменшення ціни та зміну підстави позову.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2013 у справі №916/2536/13 (суддя Желєзна С. П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 (судді: Лавриненко Л.В. - головуючий, Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.), позов задоволено.
Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджено факт поставки позивачем на користь відповідача товарно-матеріальних цінностей на заявлену в позові суму.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "Комбінат", що є правонаступником АТЗТ "Комбінат", звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.
Зокрема, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", стверджує, що суди помилково визначили як встановлений факт отримання товару менеджером АТЗТ "Комбінат" ОСОБА_7 та належними та допустимими доказами поставки видаткові накладні, які не дають змоги ідентифікувати особу, що отримала товар від імені Акціонерного товариства закритого типу "Комбінат". Судами не враховано, що менеджер ОСОБА_7 не був уповноважений на здійснення вказаних дій та не мав права підпису на розрахункових та інших документах від імені підприємства. Проте, суди не звернули увагу на вказане та не врахували, що відповідно до п.4.2 посадової інструкції менеджера при отриманні товару менеджер повинен мати дві довіреності: першу - на отримання товару, оформлену відповідно до наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996, та другу - видану заступником директора на право підпису документів при отриманні товару від імені підприємства. Крім того, суди не врахували, що подані позивачем розрахункові накладні не містять відомостей про місце складення, посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, що ставить під сумнів повноваження особи, що їх підписала. Також суди дійшли помилкового висновку, що відповідач частково оплатив постачання товару за спірними накладними, що заперечується відповідачем. Скаржник також зазначає, що бухгалтером АТЗТ "Комбінат" у період з 30.06.2000 по 01.11.2010 була ОСОБА_8, яка на даний час має трудові відносини з ТОВ "Гласспак". Колишніми працівниками відповідача були також ОСОБА_9, який на цей час займає посаду директора ТОВ "Гласспак", та менеджер ОСОБА_7, у зв`язку з чим на думку скаржника спірні видаткові накладні замінено. Скаржник також стверджує, що надані суду декларації на додану вартість за період вересень-жовтень 2010 не містять жодних даних стосовно складення податкового кредиту за період вересень-жовтень на загальну суму 1464763,55 грн. із господарських операцій у зв`язку із придбанням товару у постачальника ТОВ "Гласспак". А тому посилання судів на ці декларації є безпідставним. Відповідач стверджує, що надані позивачем товарно-транспортні накладні взагалі спростовують отримання відповідачем товару за спірними накладеними, оскільки з них не вбачається, що товар був призначений, відвантажений або отриманий на адресу АТЗТ "Комбінат". До того ж, на них відсутні печатки як АТЗТ "Комбінат", так і ТОВ "Галспірт". Скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції послався на договір №048/04 від 06.08.2009, проте в матеріалах справи даний договір відсутній. З можливих шахрайських дій колишнім директором АТЗТ "Комбінат" ОСОБА_9 керівництвом ТОВ "Комбінат" подано заяву до правоохоронних органів. 12.02.2014 ТОВ "Комбінат" подано Одеському апеляційному господарському суду клопотання про зупинення провадження по справі до прийняття рішення по кримінальній справі згідно заяви від 31.12.2013, що зареєстрована у єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170500000013 від 01.01.2014, яке судом залишено без задоволення. Надані суду декларації на додану вартість за період вересень-жовтень 2010 року не містять жодних даних стосовно складення податкового кредиту за період вересень-жовтень на загальну суму в розмірі 1 464 763,55 грн. (загалом з урахуванням ПДВ - 1 757 716,26 грн.) із господарських операцій у зв'язку із придбанням. Факт не отримання товару відповідачем підтверджує також і позивач, представник якого у судовому засіданні від 23.12.13 заявив, що товар, отриманий ТОВ "Гласспак" від ВАТ "Рокітнянський склозавод" на АОЗТ "Комбінат" "не заходив", тобто не розвантажувався, а за домовленістю сторін направлявся на ТОВ "Галспірт". У рішенні суду першої інстанції визначено, що товар фактично не розвантажувався із автомобільного транспорту, яким здійснювалось його транспортування. Надані суду розрахункові та податкові накладні (арк.справи зі по 251, том №2) не стосуються періоду спору (вересень-жовтень 2010 року). В матеріалах справи відсутній договір №048/04 від 06.08.2009 із додатками до нього. Суди першої і апеляційної інстанцій не прийняли до уваги твердження відповідача про існування довгострокових господарських відносин між АТЗТ "Комбінат" та ТОВ "Гласспак" та іншими господарськими угодами, предметом яких були скляні пляшки, у т.ч. "Чабайс" 0,25л і "Чабайс" 0,5л, і що саме товар за іншими господарськими угодами був поставлений ТОВ "Галспірт", правонаступником якого є ПрАТ "Галіція Дистелері" (Покупець) на виконання Договору купівлі-продажу №2406-СВ і додаткових угод до нього від 01.02.2010 та №2 від 16.08.2010. Аналіз заяви ТОВ "Гласспак" про уточнення позовних вимог дає підстави констатувати, що в даному випадку ТОВ "Гласспак» допустило одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, оскільки просив суд стягнути оплату за поставлений товар на підставі договорів, укладених в усній формі, у сумі 983047,54грн. (предмет позову) з тих підстав, що відповідачем не оплачена поставка товару за видатковими накладними (підстави позову), чим порушено ст.22 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2014 касаційну скаргу у справі №916/2536/13 прийнято до провадження.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.04.2014 у справі №916/2536/13 у зв'язку з виходом судді Плюшка І.А. з лікарняного сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.04.2014 у справі №916/2536/13 у зв'язку з перебуванням судді Плюшка І.А. та судді Кочерової Н.О. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Іванова Л.Б.
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Спір у справі виник щодо боргу за поставлений відповідачу товар згідно видаткових накладених за період вересень-жовтень 2010 року.
Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій визнали доведеним факт поставки товару відповідачу. Зокрема, оцінюючи подані позивачем накладні, господарські суди врахували на них підпис колишнього працівника відповідача ОСОБА_7 та відбиток печатки АТЗТ "Комбінат".
Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій про доведеність факту отримання відповідачем товару передчасними, оскільки судами належним чином не досліджено всі обставини справи.
Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.
Прийняті у даній справі судові рішення не відповідають вищенаведеним нормам процесуального права.
Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено відображення вказаної спірної господарської операції з поставки товару в обліку податкової звітності.
За нормами ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має можливості дослідити правомірність доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, та встановити наявність чи відсутність підстав вважати товар поставленим.
Скаржник стверджує, що не отримував товар від позивача та посилається на відсутність належних та допустимих доказів у справі.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого необхідно врахувати вищевикладене, всебічно і повно дослідити та встановити наявність/відсутність факту поставки, наявність/відсутність належних повноважень у осіб, які підписували видаткові накладні, дослідити наявні у справі докази, за необхідності вжити заходів з розгляду питання про призначення судових експертиз (бухгалтерської, почеркознавчої) та зважаючи на встановлені обставини, з урахуванням положень чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вирішити спір.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів