ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2017 року Справа № 915/871/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Гольцової Л.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016та на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 05.10.2016у справі№ 915/871/16 господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"простягнення грошових коштів у сумі 2 203 525,04 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Єфременко О.О.,
- ПАТ "Миколаївгаз" Палькевич Н.С.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" / позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (надалі - ПАТ "Миколаївгаз" / відповідач) про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 13-399-ПР від 31.01.2013 суми основного боргу у розмірі 0,01 грн., пені у розмірі 9 680,64 грн., 3 % річних у розмірі 345 005,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 848 838,90 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 (суддя Корицька В.О.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти в загальній сумі 1 932 942,36 грн., з яких: 0,01 грн. основного боргу, 328 737,01 грн. 3 % річних, 1 575 639,69 грн. інфляційних втрат, у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді: Лисенко В.А., Ярош А.І.) рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 залишено без змін.
Крім того, вказаною постановою від 06.12.2016 задоволено частково заяву ПАТ "Миколаївгаз" про розстрочення виконання рішення суду, розстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 строком на 1 рік шляхом щомісячного погашення заборгованості рівними частинами у розмірі 161 078,53 грн., починаючи з січня 2017 року.
Відповідач, не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 0,01 грн. основного боргу, 328 737,01 грн. 3 % річних, 1 575 639,69 грн. інфляційних втрат та 28 565,65 грн. судового збору, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Ознайомившись з матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання їм юридичної оцінки, дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Миколаївгаз" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-399-ПР (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.4 договору погоджено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Як передбачено пунктом 5.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.
У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ вона є обов'язковою для сторін за договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до договору (п. 5.3 договору)
У відповідності з п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.04.2014) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
В силу положень розділу 11 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 23.03.2015), останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 30.06.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Так, судами встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 88 817 928,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними обома сторонами та скріпленими їхніми печатками.
У свою чергу, відповідач сплатив за поставлений йому природний газ за договором тільки в сумі 88 817 928,06 грн., у зв'язку з чим в ПАТ "Миколаївгаз" залишилася непогашеною сума у розмірі 0,01 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сервіси для юристів