ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2017 року Справа № 908/833/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників сторін позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачів Халупник Ю.Я. дов. від 12.01.2017 №01-07/0026прокуратури Томчук М.О. посв. від 01.08.2012 №000606розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016у справі№908/833/16 господарського суду Запорізької області за позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької областідо відповідача-1: до відповідача-2:Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Запорізької районної ради Запорізької областіпровизнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права комунальної власності ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізької районної ради Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права комунальної власності
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді М'ясищев А.М., Агапов О.Л.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 і прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункти 3, 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", статей 83, 88, 122 Земельного кодексу України, статей 331, 334 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 47, 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що на дату прийняття спірного розпорядження Запорізької РДА від 12.02.2014 №66 земельна ділянка належала до державної власності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак О.М., Сибіга О.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 29.03.2017 представників сторін та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням №16 Долинської сільської ради народних депутатів від 11.07.1996 надано згоду на розміщення на землях запасу Долинської сільської ради народних депутатів рілля Українській православній церкві св. Миколая кладовища м. Запоріжжя на площі 50 га., після узгодження з усіма зацікавленими організаціями (а.с.174).
Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 585 від 28.07.2011 вилучено з користування Української православної церкві Святого Миколая земельну ділянку площею 50,0000 га., розташовану на території Долинської сільської ради, яка використовувалась для розміщення кладовища на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, зареєстрованого 03.12.1997 за №723.
Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку СКП "Ритуальна служба" Запорізької районної ради для розміщення та функціонування кладовища, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади площею 50,0000 га. за рахунок земель іншого призначення Долинської сільської ради, що перебувала у користуванні Української православної церкви Святого Миколая на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, зареєстрованого 03.12.1997 року за №723. (а.с. 173).
07.11.2011 спеціалізованому комунальному підприємству "Ритуальна служба" Запорізької районної ради було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_4 щодо користування земельною ділянкою площею 50,0000 га., яка розташована на території Долинської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення та функціонування кладовища, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади.
В подальшому, Запорізькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 12.02.2014 №66 "Про передачу земельної ділянки".
Пунктом 1 вказаного розпорядження, передано у комунальну власність Запорізької районної ради Запорізької області (спільну власність територіальних громад Запорізького району Запорізької області) земельну ділянку площею 50,0000 га., кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Долинської сільської ради за межами населених пунктів, яка перебуває у постійному користуванні спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Запорізької районної ради (державний акт серія № 111670 від 07.11.2011) цільове призначення - для розміщення та функціонування кладовища, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади.
Пунктом 2 зазначеного розпорядження рекомендовано Запорізькій районній раді Запорізької області зареєструвати право комунальної власності земельної ділянки у порядку, встановленому чинним законодавством.
На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 12.02.2014 №66 "Про передачу земельної ділянки" Запорізькою районною радою Запорізької області отримано свідоцтво про право власності від 13.02.2014 на спірну земельну ділянку площею 50,0000 га., кадастровий номер НОМЕР_1. У вказаному свідоцтві зазначено, що право власності на зазначену земельну ділянку належить Запорізькій районній раді Запорізької області на праві комунальної власності.
Не погодившись із фактом винесення розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 12.02.2014 №66 "Про передачу земельної ділянки" та оформленням свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку від 13.02.2014, заступник прокурора Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі Долинської сільської ради Запорізького району до місцевого господарського суду із позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 12.02.2014 року №66 "Про передачу земельної ділянки"; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2014 серія НОМЕР_5, видане Запорізькій районній раді Запорізької області; визнання за Долинською сільською радою Запорізького району права комунальної власності на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Долинської сільської ради за межами населених пунктів, цільове призначення - для розміщення та функціонування кладовища, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, виходили з наступного.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому, частиною другою цієї норми встановлено, що, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).
Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (стаття 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Сервіси для юристів