Постанова ВГСУ від 29.03.2016 року у справі №911/4626/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 911/4626/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Нова лінія"на постановувід 17.02.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/4626/15господарського суду Київської областіза позовомКомпанії "МЕГАТРАНС" Дочірнє підприємство компанії "Пальма Груп С.А." (Швейцарія)доПриватного акціонерного товариства "Нова лінія"простягнення 2 989 064,80 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Гончаров О.О. (довіреність від 01.12.2015) Адаменко С.М. (довіреність №24 від 17.02.2016)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Карпечкін Т.П.) від 01.12.2015 у справі № 911/4626/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Гончаров С.А., судді - Власов Ю.Л., Скрипка І.М.) від 17.02.2015 рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі №911/4626/15 скасовано; позовні вимоги Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнього підприємства компанії "Пальма Груп С.А." задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на користь Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." суму боргу за Договором оренди від 30.05.2007 у розмірі 2989064,80 грн; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на користь Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнього підприємства компанії "Пальма Груп С.А." витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 49320,00 грн; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" на користь Компанії "МЕГАТРАНС" Дочірнього підприємства компанії "Пальма Груп С.А." витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 44835,98 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, а рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4626/15 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.11, 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.188, 286 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача, який підтримав доводи касаційної скарги та надав пояснення по суті скарги.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Компанія "МЕГАТРАНС" Дочірнє підприємство компанії "Пальма Груп С.А." (Швейцарія) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" про стягнення 2 989 064,80 грн заборгованості по орендній платі по договору оренди від 30.05.2007. Позовні вимоги вмотивовані відмовою відповідача від виконання зобов'язання зі сплати орендної плати в повному обсязі з урахуванням її індексації на рівень офіційної інфляції, проведеної позивачем в односторонньому порядку.

Судами встановлено таке.

30.05.2007 між Компанією "Мегатранс" Дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Нова лінія", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (Орендар), укладено Договір оренди, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування наступне майно: нежитлові приміщення площею 18566,1кв.м, які знаходяться у будівлі торгівельного комплексу за адресою Одеська обл., Біляївський р-н, км 462+828 м праворуч автодороги М-05 Київ-Одеса.

Відповідно до п.1.5.1. Договору в редакції Договору про внесення змін №1 від 04.04.2014 до Договору оренди передбачено, що розмір щомісячної орендної плати першого поверху приміщення (16094 кв.м) складає 70,00 грн без урахування ПДВ за 1 кв.м. Загальний розмір щомісячної плати за оренду першого поверху складає суму 1126580,00 грн без урахування ПДВ. Розмір щомісячної орендної плати другого поверху приміщення складає 50,00 грн без урахування ПДВ за 1 кв.м. Загальний розмір щомісячної плати за оренду першого поверху складає суму 123650 грн без урахування ПДВ. Зазначений розмір орендної плати може бути переглянутим у відповідності до розділу 8 цього Договору - з врахуванням річної інфляції. Окрім цього, Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю вартість отриманих сервісних робіт з обслуговування прилеглої території, з розрахунку 8,30 грн за 1 кв.м без урахування ПДВ, що складає 15 000 грн.

Згідно з п.1.5.2. Договору, в редакції Договору про внесення змін №1 від 04.04.2014 до Договору оренди, загальний розмір щомісячної орендної плати складає суму 1 400 230,00 грн без урахування ПДВ.

Відповідно до п.2.3. Договору орендодавець має право проводити один раз на рік індексацію орендної плати з урахуванням офіційного рівня інфляції.

Згідно з п.8.1. Договору ставка орендної плати в частині виконання п.2.3. Договору переглядається Орендодавцем один раз на початок нового календарного року.

Приписами п.8.2. Договору встановлено, що у випадку, якщо Орендодавець і Орендар згодні з розміром нової ставки орендної плати, визначення нової орендної плати, підписане ними, додається до цього Договору. Нова ставка орендної плати застосовується до її наступного перегляду, але не менше, ніж один рік оренди Майна.

Керуючись зазначеними пунктами п.2.3., п.8.1. Договору позивач, 24.11.2014 та 14.01.2015 звернувся до відповідача з листами, у яких повідомив про індексацію у 2015 році орендної плати на рівень офіційної інфляції.

На вказані листи відповідач надіслав позивачу відповідь №77 від 16.01.2015, в якій заперечував проти індексації та, посилаючись на п.8.2. Договору, зазначив, що зміна розміру орендної плати можлива лише шляхом укладання між Орендарем та Орендодавцем Додаткової угоди.

Позивач 22.01.2015 надіслав відповідачу повторний лист, у якому наголосив, що договір не містить права Орендаря на відмову від індексації орендної плати один раз на рік з урахуванням офіційного рівня інфляції.

Позивач стверджує, що скориставшись правом, закріпленим у п.2.3., п.8.1. Договору, на початку року провів індексацію орендної плати, а не змінив розмір її ставки, яка є істотною умовою договору. До того ж п.8.2., на відміну від п.8.1., взагалі не містить посилань на п.2.3. Договору, тобто позивач вважає, що п.8.2. стосується лише випадків, коли сторони домовились змінити базовий розмір ставки орендної плати не у зв'язку із зміною офіційного рівня інфляції.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вважає, що внаслідок індексації орендної плати змінюється її розмір як істотна умова, що, лише у разі згоди Орендаря на новий розмір ставки орендної плати, тягне за собою внесення змін до Договору в порядку п.8.2. шляхом укладення додаткової угоди.

Суд першої інстанції дійшов висновків, що виходячи з умов Договору оренди та враховуючи, що відповідачем (що не заперечується позивачем) сплачено визначені Договором орендні платежі, інших підстав виникнення у відповідача зобов'язань зі сплати більшого розміру орендної плати, (відкоригованого на індекс інфляції) позивачем не доведено, вимоги про стягнення 2 989 064,80 грн різниці в орендній платі у зв'язку з її індексацією не обґрунтовані і безпідставні.

Касаційна інстанція погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, який скасував рішення суду першої інстанції і позовні вимоги задовольнив, з огляду на таке.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ст.124 Конституції України).

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2015 по справі №911/12/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2016, розтлумачено зміст пунктів 2.3., 8.1. та 8.2. договору оренди від 30.05.2007 наступним чином: "Пункти 2.5., 8.1. та 8.2. Договору оренди від 30.05.2007 передбачають право орендодавця в односторонньому порядку переглянути розмір орендної плати шляхом корегування на офіційний розмір інфляції та не надає права в односторонньому порядку змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір ставки орендної плати без внесення відповідних змін до договору".