Постанова ВГСУ від 29.02.2024 року у справі №158/751/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 158/751/22

провадження №51-3955 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого

в режимі відеоконференції ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022030590000098 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 .

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 28 березня 2022 року близько 16 год 00 хв, перебуваючи у АДРЕСА_2 під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, керуючись метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс не менше десяти ударів кулаком правої руки в обличчя останнього, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва (38 зуб), гематоми навколо обох очей, які згідно висновку судової медичної експертизи № 154 від 28 квітня 2022 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21-ї доби.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як вчинення своїми протиправними діями, які виразились в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника потерпілого залишено без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року - без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, просить рішення судів попередніх інстанцій змінити в частині м`якості призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На обґрунтування своїх вимог представник потерпілого вказує, що потерпілий, під час судового провадження у першій та апеляційній інстанції, наполягав на призначенні максимального терміну покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, вважаючи такий строк покарання достатнім та співмірним із вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки своїми діями засуджений наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, у зв`язку із чим потерпілий був змушений проходити стаціонарне лікування, а в подальшому тривалий час перебувати на амбулаторному лікуванні.