Постанова ВГСУ від 29.01.2014 року у справі №14/2276

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 14/2276 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Куліченка М.В.на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року Господарського суду Черкаської області від 15.01.2013 рокуу справі№ 14/2276за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Поташ"пробанкрутство за участю представників сторін: від ПАТ "Банк Альянс" - Філіпович М.О.

встановив:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.01.2013 року у справі № 14/2276 скаргу усунуто арбітражного керуючого Куліченка М.. В. від здійснення повноважень ліквідатора банкрута, призначеного ухвалою суду від 26.08.2010 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.01.2013 року у справі № 14/2276 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Арбітражний керуючий Куліченка М.В. звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.01.2013 року у справі № 14/2276 та просить суд скасувати оскаржувані рішення з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках, в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 3-1 Закону невиконання або неналежне виконання обов'язків покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Висновок судів попередніх інстанцій, про те, що арбітражним керуючим не виконані у повному обсязі вимоги ст.3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є обґрунтованим і відповідає нормам права.

У зв'язку з чим, в господарському суді повинен бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано у оскаржуваних судових рішеннях, постановою господарського суду Черкаської області від 22.09.2009 року по справі № 14/2276 ТОВ "Поташ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "Поташ" Смілянця С.М., якого було усунуто від виконання обов'язків ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.07.2010 року в даній справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 року по справі № 14/2276 призначено ліквідатором ТОВ "Поташ" Куліченка М.В.

Господарським судом Черкаської області неодноразово продовжувався строк дії ліквідаційної процедури, у зв'язку з тим, що ліквідатором банкрута вживалися заходи щодо розшуку та повернення активів, наявності у банкрута нереалізованого майна, вжиття заходів до зняття обтяжень на нього, проведення засідань комітету кредиторів.

28.08.2012 року ухвалою суду зазначено ліквідатору щодо необхідності винесення на розгляд комітету кредиторів питання про погодження порядку продажу майна банкрута, склад, умови, термін та строку придбання майна.

Однак судом встановлено, що вимоги суду ліквідатором виконані не були, оскільки поданий ліквідатором звіт не відповідає вимогам закону.

29.11.2012 року арбітражний керуючий звертався до суду з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури для підготовки заходів для визначення умов та порядку подальшого продажу майна банкрута, погашення вимог кредиторів та завершення ліквідаційної процедури.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ухвалою суду від 23.10.2012 року ліквідатору заборонено виконувати рішення прийняті на засіданні зборів кредиторів 08.10.2012 року так як в порядку денному зборів не було визначено умови і строк продажу майна.

Однак судами встановлено, що ліквідатором не виносилося питання на порядок денний стосовно складу майна та строків його реалізації.

Протягом 2011-2013 року ліквідатором також не було здійснено публікації про продаж майна банкрута.

Арбітражним керуючим Куліченку М. В. не проведено інвентаризацію майна підприємства-банкрута.

Також судом встановлено, що в порушення вимог, які повинен виконувати арбітражний керуючи виконуючи обов'язки ліквідатора банкрута останнім не здійснено оцінку майна банкрута, а посилання ліквідатора на оцінку майна проведену в 2010 році судом правомірно не прийнято до уваги, оскільки строк дії вказаної оцінки закінчився.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ліквідатором не виконано вимог суду стосовно встановлення повноти дій попереднього ліквідатора підприємства банкрута, а саме не встановлено чи передано ліквідатору Куліченку М. В. всі документи стосовно підприємства банкрута та проведених дій попереднього ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Таким чином, з огляду на наведене та приписи Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд прийняв правомірне рішення про усунення від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поташ" арбітражного керуючого Куліченку М. В.

Разом із тим, відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.