ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2016 року Справа № 922/4116/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Дроботової Т.Б., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016у справі№ 922/4116/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Дзержинського району м. Харковадо1. Харківської міської ради 2. Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Омега" провизнання недійсним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні діїУ судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача (прокурора): Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);
від відповідачів: Дребот І.А. (представник за довіреністю від 01.09.2015);
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Омега" про:
- визнання незаконним та скасування п. 4.3 додатку 1 до рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 22.09.2010 №240/10;
- визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №107498 на земельну ділянку, площею 1,3222 га розташованої у місті Харкові вулиці Новгородській, 85, з кадастровим номером 6310136300:07:019:0013;
- зобов'язання ОК "Житлово-будівельний кооператив "Омега" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківській міській раді прийняти земельну ділянку 1,3222 га, розташовану у місті Харкові по вулиці Новгородській, 85, з кадастровим номером 6310136300:07:019:0013 за актом прийому-передачі
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне рішення прийняте у порушення вимог статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово - будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.
На думку позивача, Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Омега" за своєю метою діяльності не відповідає вимогам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту, як житлово - будівельний кооператив.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2015, у справі № 922/4116/15 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2015 у справі №922/4116/15 скасовано, а справу направлено до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи 29.06.2016 року ОК "ЖБК "Омега" в поданій до суду першої інстанції заяві просив застосувати позовну давності, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовних вимог.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2016 у справі №922/4116/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав спливу позовної давності.
Суди зазначили про наявність порушеного права, але враховуючи, що звернення прокурора з даним позовом відбулося лише 14 липня 2015 року, дійшли висновку про пропуск прокурором позовної давності.
Заступник прокурора Харківської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2016 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 257, 261 Цивільного кодексу України.
Заявник касаційної скарги зазначає, що сама по собі обізнаність прокурора про передачу спірної земельної ділянки у 2010 році (факт присутності на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради прокурора, направлення спірного рішення до прокуратури м. Харкова та публікацію спірного рішення в газеті) не є підставою обізнаності щодо існуючих порушень та необхідності застосування положень статті 267 Цивільного кодексу України.
Крім цього, скаржник звертає увагу, що дослідження документів, що стало підставою для прийняття спірного рішення, у тому числі статуту, реєстраційної справи ОК "ЖБК "Омега", інформації щодо його засновників того, на зазначеному засіданні не здійснювалось.
Про порушення вимог законодавства, які стали підставою звернення до суду, виявлено прокуратурою у ході перевірки правомірності передачі земель, розташованих на території м. Харкова, у приватну власність у 2015 році.
Таким чином, на думку скаржника судами не надано оцінки вказаним доводам прокурора, що відповідно до приписів частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України строк позовної давності у даному випадку обчислюється з моменту коли прокуратурі стало відомо про факт створення ОК "ЖБК "Омега" з порушенням діючого законодавства.
Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що право звернення до господарського суду як позивача у прокурора виникло після набрання чинності з 01.12.2012 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", яким було внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу ОК "ЖБК "Омега" просить залишити касаційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
За приписами статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
Сервіси для юристів