Постанова ВГСУ від 28.12.2016 року у справі №922/1558/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Справа № 922/1558/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуХарківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського судувід19.09.2016у справі№922/1558/16Господарського судуХарківської областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"провнесення змін до договору,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом Харківська міська рада (далі - позивач) просила внести зміни до договору оренди землі, який укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" (далі-відповідач) і зареєстрований 01.08.2007 у відповідному реєстрі, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору у редакції, запропонованій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється укласти з позивачем зміни до договору оренди землі, незважаючи на те, що позивач прийняв рішення, яким змінив нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу за договором оренди землі, що стало підставою для внесення змін у договір оренди землі в цій частині та відповідно приведення його умов до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 (суддя Суслова В.В.), позов задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі в частині внесення кадастрового номеру земельної ділянки, визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру її орендної плати, в іншій частині позову відмовлено.

Оскарженою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., судді Сіверін В.І., Ільїн О.В.), зазначене рішення суду скасовано і прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Від відповідача надійшла телеграма із клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги з мотивів неотримання ухвали суду касаційної інстанції і неможливості забезпечити явку свого представника.

Також від цієї особи надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, подане безпосередньо у суд касаційної інстанції у день, призначений для розгляду касаційної скарги.

Клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Доказів неотримання ухвали суду касаційної надано не було.

Згідно приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги здійснюється лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

При цьому слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України" роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже відповідач в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Оскільки суд касаційної інстанції виконав приписи процесуального законодавства щодо належного повідомлення усіх сторін про час та місце розгляду касаційної скарги, з врахуванням того, що згідно приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги можливе лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, також з врахуванням вимог статей 1115, 1117 цього кодексу і тієї обставини, що неявка цієї особи в засідання суду касаційної інстанції не перешкоджає перегляду справи в суді касаційної інстанції, про що також було зазначено в ухвалі суду касаційної інстанції про прийняття касаційної скарги до провадження, враховуючи процесуальну заборону на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 1115 наведеного кодексу, та виходячи із того, що відповідач в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у відповідності до умов договору оренди землі, укладеного 23.03.2007 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, площею 8,1555га, кадастровий номер 6310137200:06:023:0001, яка знаходиться у м.Харкові по вул.Магнітогорській, 1, терміном до 01.11.2029.

У п.13 договору сторони дійшли згоди про те, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

03.07.2013 позивачем прийнято рішення №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", згідно з пунктом 1.1 якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 наведеного рішення позивача встановлено, що воно вводиться в дію з моменту його оприлюднення в установленому порядку, а нормативно грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

25.09.2013 позивачем прийнято рішення №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", згідно якого затверджено порядок впровадження нової нормативно грошової оцінки земель.