ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2016 року Справа № 906/631/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016у справі№906/631/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомКерівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської радидо1. Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради 2. Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Коростенської загальноосвітньої школи I-III ступенів №5, провизнання недійсним договору оренди №07/2013 від 22.05.2013, припинення зобов'язання за вказаним договором оренди на майбутнє, зобов'язання звільнення нежитлового приміщення площею 17,42 кв.м.
У судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: Доценко Т.О. (прокурор відділу ГПУ);
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Поліщук О.Л. (представник за дов. від 28.12.2015);
від третьої особи: не з'явилися;
В С Т А Н О В И В :
Керівник Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" про визнання недійсним договору оренди частини нежитлового приміщення №07/2013 від 22.05.2013р., укладеного між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком", загальною площею 17,42м.кв., розташованого в приміщенні Коростенської загальноосвітньої школи I-III ступенів №5 Житомирської області, вартість якого становить 25045,00грн.; припинення з 15.06.2016р. зобов'язання за вказаним договором оренди на майбутнє; зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 17,42м.кв. та повернути його Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний правочин укладено з порушенням ст.63 Закону України "Про освіту", оскільки передача в оренду майна, що є об'єктом освіти без урахування його призначення - для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності, в силу ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) є підставою для визнання договору оренди недійсним.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.07.2016 у задоволенні позову відмовлено. Суд визнав, що прокурором та позивачем не доведено, що орендоване за спірним договором приміщення до його укладення використовувалося навчальним закладом у навчально-виховній роботі, технологічно пов`язане з навчально-виховним процесом, а також не доведено факт порушення прав вихованців та осіб, які працюють у даному навчальному закладі умовами оспорюваного договору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016, рішення у справі скасовано, позов задоволено. Суд визнав, що спірний об'єкт оренди використовувався орендарем не для навчально-виховного процесі, що є порушенням ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст.63 Закону України "Про освіту".
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі. Скаржник вважає, що поза увагою суду залишилась та обставина, що ним використовується спірне приміщення ще з 2002 року. Оскільки об'єкт оренди фінансується орендарем, а не з бюджету, положення ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" до спірних правовідносин не застосовуються. Оскільки можливість надання навчальними закладами платних послуг в тому числі надання в оренду приміщень передбачена ч.4 ст. 61 вказаного Закону, висновки суду апеляційної інстанції, на думку скаржника, порушують загальні засади цивільного законодавства, та спричинять шкоду як діяльності відповідача так й інтересам територіальної громади.
Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради надав на адресу Вищого господарського суду України лист в якому просить розглянути справу без участі представника відділу освіти та зазнав, що підтримує касаційну скаргу в повному обсязі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваної постанови, знаходить необхідним у задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
При розгляді даного спору судами встановлено, що 22.05.2013 рішенням №212 виконавчого комітету Коростенської міської ради (позивач) надано дозвіл Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на укладення з Житомирською філією ПАТ "Укртелеком" договору оренди частини нежитлового приміщення, розташованого по вул. Островського, 2, в м. Коростені, загальною площею 17,42кв.м.
22.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (орендар, 2-ий відповідач) та Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (орендодавець, 1-ий відповідач) укладено договір оренди частини нежилого приміщення №07/2013 (далі - Договір) (а.с.23-27), за умовам якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: частину нежитлового приміщення ЗОШ №5 за адресою: м. Коростень, вул. Островського, 2, загальною площею 17,42кв.м.
Об'єкт оренди надається орендареві в тимчасове платне використання для розміщення обладнання стаціонарного телефонного зв'язку (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору останній діє з 22 травня 2013 року по 21 квітня 2016 року терміном на два роки 11 місяців.
У разі відсутності письмового повідомлення (заяви) від однієї зі сторін іншій стороні про припинення або зміну умов оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору за умови належного виконання з боку орендаря умов договору оренди, такий договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий термін і на тих самих умовах (п.4.2. Договору).
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Судами встановлено, що підставою позову про визнання договору оренди недійсним на майбутнє та звільнення приміщення прокурором визначено використання об'єкта оренди не для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності, що суперечить законодавству, а саме положенням ст.63 Закону України "Про освіту" та п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).
Сервіси для юристів