ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2015 року Справа № 910/1344/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідача у справі),за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:Рибак Є.В. дов. від 2.01.2015р. № 124/2015розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015р.та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015р.у справі№ 910/1344/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"провідшкодування 32054,53 грн. шкоди в порядку регресу
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 32 054,53 грн., з яких 24990,62 грн. майнової шкоди, 2 835,73 грн. - пені, 503,03 грн. - 3% річних, 4 235,15 грн. - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2015р. (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015р. (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення 24480,62 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 1396,62 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду в частині задоволення позову обґрунтовано приписами статей 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статей 9, 16, 20, 27 Закону України "Про страхування", з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 835,73 грн. - пені, 503,03 грн. - 3% річних, 4 235,15 грн. - інфляційних втрат суди виходили з того, що між сторонами не було письмового договору, який би встановлював розмір пені та відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.
Не погодившись з рішенням та постановою, ПАТ "Європейський страховий альянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 9651,90 грн.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 1194 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". При цьому скаржник наголошує на тому, що судами неправильно обчислено суму, яка підлягає відшкодуванню в порядку регресу, а саме без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 08.08.2013р. між ТОВ "ЄВРОПЛАСТ" та ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №0083а/13дас (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.
27.09.2013 року в м. Києві по Великій Кільцевій дорозі, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, в результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Висновок №362/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 24.10.2013 року; Протокол огляду колісного транспортного засобу від 16.10.2013 року; наявні в матеріалах справи).
Згідно висновку №362/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 24.10.2013 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 26 815,52 грн.
Відповідно до Страхового акту №1.001.13.14144/VESKO38314 від 28.10.2013 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 24 990,62 грн..
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, позивачем було визнано згадану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові у розмірі 24 990,62 грн.
Судами встановлено, що 29.10.2013 страховик сплатив потерпілому 24990,62 грн., про що свідчить платіжне доручення №67516 від 29.10.2013 р. на суму 24 990,62 грн. належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.11.2013 року у справі №756/14588/13-п (суддя Луценко О.М.), винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_5
За відомостями єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 (власник транспортного засобу марки "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", відповідно до Полісу серія АС №6189851, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.
Відповідно до Полісу АС №6189851 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 510,00 грн.
Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 24990,62 грн. Позивачем також заявлено до стягнення 2 835,73 грн. - пені, 503,03 грн. - 3% річних, 4 235,15 грн. - інфляційних втрат.
В силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За приписами статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За приписами пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.
Сервіси для юристів