Постанова ВГСУ від 28.10.2015 року у справі №912/670/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 912/670/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Агростар" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у справі № 912/670/15-г за позовом публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до приватного підприємства "Агростар" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 8 800 000 грн. попередньої оплати та 1 243 430,14 грн. 24% річних, пені в сумі 880 000 грн., штрафу в сумі 2 640 000 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки товару за договором поставки зерна майбутнього врожаю від 18.04.2014 року № 21-К.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2015 року (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 8 800 000 грн. основного боргу, 24% річних в сумі 1 417 643,84 грн, пеню в сумі 440 000 грн. та штраф у сумі 1 320 000 грн., відстрочено виконання рішення суду до 01 листопада 2015 року, а в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року (судді: Широбокова Л.П., Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) зазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення сум пені і штрафу та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в іншій редакції, за якою стягнуто з відповідача на користь позивача 8 800 000 грн. боргу, 1 417 643,84 грн. - 24% річних, 880 000 грн пені, 2 640 000 грн. штрафу, відстрочено виконання рішення суду до 01 листопада 2015 року. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 18.04.2014 року між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (покупець) та ПП "Агростар" (постачальником) було укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № 21-К, за умовами якого постачальник у визначений сторонами строк (термін) зобов'язався поставити покупцю зерно кукурудзи 3 класу кількістю 8 800 тон (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Умови поставки: ЕХW - ДПЗКУ, ПАТ (філія Кіровоградський КХП №1) 25005, вул. Варшавська, буд. 90, м. Кіровоград (згідно ІНКОТЕРМС 2010), якщо інший сертифікований зерновий склад (зерносховище) не вказаний(е) у листі Позивача, що направлений Відповідачу на адресу для листування, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору).

Згідно з пунктом 1.2.1. договору поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між сторонами акту приймання-передачі відповідної партії товару.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.10.2014 року сторонами внесені зміни до договору та продовжений строк поставки товару до 30 листопада 2014 року включно.

Відповідно до п. 3.1.1. договору сума попередньої оплати за товар становить 8 800 000 грн.

Умовами пунктів 4.1-4.2 договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:

Постачальник протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені пунктом 3.1.1 договору, на поточний рахунок продавця (на підставі рахунку-фактури останнього) за вирахуванням грошової суми, передбаченої у пункті 4.1.1 цього договору. Постачальник доручає покупцю сплатити грошову суму, яку покупець утримує із коштів, які належні до виплати постачальнику у відповідності до пункту 4.1 цього договору, у розмірі, зазначеному в договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, що є невід'ємною частиною цього договору, як страховий платіж. Грошові кошти, визначені пунктом 4.1.1 договору, вважаються сплаченими покупцем на користь постачальника з моменту сплати покупцем за постачальника страхового платежу за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування). Остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за товар, що визначена пунктом 11.1 договору) за поставлений покупцю товар здійснюється покупцем (на підставі рахунку-фактури постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання покупцем усіх документів, передбачених у пунктах 2.3, 2.4 цього договору, із розрахунку ціни за одиницю виміру товару, що визначена на підставі пункту 3.2 договору.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що у разі, зокрема, невиконання відповідачем своїх зобов'язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов'язань у встановлений термін (строк) або виконає їх неналежним чином (у т.ч. з підстав, у настанні яких відсутня вина відповідача), позивач має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому відповідач зобов'язаний повернути позивачу (на підставі письмової вимоги) всі кошти перераховані на користь відповідача на виконання умов цього договору, у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п. 4.1.1 договору (попередня оплата) та проценти у розмірі 24% річних за період з дня одержання попередньої оплати від покупця до дня її повернення останньому. Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням, є лист-вимога позивача.

У пункті 6.3 договору сторони передбачили, що у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,2% від суми, визначеної п. 3.1.1 цього договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник, окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 30% від суми, що визначена у п. 3.1.1 цього договору.

25.04.2014 року на виконання умов договору між позивачем як заставодержателем та відповідачем як заставодавцем було укладено договір застави майбутнього врожаю зерна кукурудзи 3-го класу, 2014 року урожаю, вирощений на полях загальною площею 3000 га.

Крім того, 25.04.2014 року відповідачем було укладено договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур № 3298658 з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" та виставлені позивачу рахунки - фактури для попередньої оплати, а також на оплату страхового платежу за договором страхування № 3298658.

Позивач сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 8 800 000 грн., з яких згідно з платіжним дорученням від 30.05.2014 року № 136 - 8 490 521,42 грн. та платіжним дорученням від 30.05.2014 року №137 на суму 309 478,58 грн. на рахунок ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА".

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, поставку кукурудзи не здійснив, що останнім не заперечується.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати в розмірі 8 800 000 грн. (лист від 22.01.2015 року № 130-2-12/302), а також сплати нарахованих процентів річних та штрафних санкцій.

Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця до постачальника про стягнення попередньої оплати, 24% річних, пені та штрафу у зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки товару.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення попередньої оплати, відсотків річних, частини сум пені і штрафу обґрунтовано встановленням обставин невиконання відповідачем зобов'язання за спірним договором щодо поставки товару, а висновок про відмову в решті позову мотивовано власним розрахунком суми процентів річних та зменшенням розміру штрафу і пені на 50% з огляду на положення ч. 3 ст. 83 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, змінюючи рішення суду першої інстанції та стягуючи штрафні санкції в повному обсязі, виходив з відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання у зв'язку з недоведеністю форс-мажорних обставин.