Постанова ВГСУ від 28.10.2015 року у справі №909/91/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 909/91/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Барчунінова К.О.,

відповідача - Хоменця Р.Б.,

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015

у справі № 909/91/15 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7"

про стягнення штрафу в сумі 432 318,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" про стягнення 432 318,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 (суддя Булка В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрспецтрансгаз" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 19 776,25 грн. штрафу, 8 646,36 грн. судового збору. В стягненні 412 541,75 грн. відмовлено. Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у справі той факт, що відповідачем було невірно зазначено у залізничній накладній адресу вантажоотримувача, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 118 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який становить 432 318,00 грн. При цьому, господарським судом першої інстанції було зменшено суму нарахованого штрафу в 20 разів на підставі ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (колегія суддів у складі: суддя Данко Л.С. - головуючий, судді Кузь В.Л., Орищин Г.В.), рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 змінено. В абзаці другому резолютивної частини рішення перед словами: "грн. штрафу" цифри: "19 776,25" замінено на цифри: "197 762,50", перед словами: "грн. судового збору" цифри "8 646,36" замінено на цифри: "3 955,25". В абзаці третьому резолютивної частини судового рішення після слів: "з відповідача" цифри: "412 541,75" замінено на цифри: "234 555,50". В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 залишено без змін. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальний розмір штрафу складає 395 525,00 грн., а не 432 318,00 грн., як вказав позивач, оскільки позивачем безпідставно включено до суму позову провізну плату у п'ятикратному розмірі 36 793,00 грн. за вагон № 50854025, тоді як зазначений вагон було розвантажено ТОВ "Авантаж 7" на станції Мелітополь у зв'язку із технічною несправністю. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції зменшив на 50% належний до стягнення штраф від вказаної суми у розмірі 395 525,00 грн. та стягнув з відповідача 197 762,50 грн. штрафу.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 23.06.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 24.03.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 83 ГПК України, ст.ст. 233, 306 ГК України, ст.ст. 551, 908 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду від 23.06.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зауважив на тому, що чинним законодавством про залізничний транспорт не передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій за договором перевезення вантажів.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що:

- 20.03.2014 ПАТ "Укрспецтрансгаз" (перевізник) та ТОВ "Авантаж 7" (замовник) укладено договір № 8/14 про надання послуг з перевезення вантажів, згідно з умовами якого перевізник надає, а замовник приймає та оплачує послуги з перевезення скраплених вуглеводневих газів (далі - вантаж) в вагонах-цистернах із станції Прилуки, Мерчик, Селищина Південної залізниці, Долина Львівської залізниці, по території України, згідно з транспортною інструкцією замовника, відповідно до умов даного договору;

- 10.07.2014 на підставі вказаного договору ТОВ "Авантаж 7" надіслало ПАТ "Укрспецтрансгаз" заявку на відвантаження скрапленого вуглеводневого газу марки СПБТ виробництва ПАТ "Укргазвидобування" ТЦСК Базилівщина, в кількості 300 тонн за наступними реквізитами: станція призначення - Мелітополь, Придніпровська залізниця; код станції 476003; отримувач ТОВ "Авантаж 7"; код отримувача 3501; особливі відмітки: не має; поштова адреса: 72311, Запорізька обл., м. Мелітополь, Каховське шосе, 15;