Постанова ВГСУ від 28.10.2015 року у справі №904/10031/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 904/10031/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 13.02.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.05.2015у справі Господарського суду№ 904/10031/14 Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ"простягнення коштіву судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача Тішунін О.А.;Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Картере В.І. від 27.10.2015 № 02-05/829 розгляд справи № 904/10031/14 Господарського суду Дніпропетровської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

10.12.2014 Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" про стягнення пені у розмірі 163 200, 00 грн. та штрафу у розмірі 96 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2015 у справі № 904/10031/14 (суддя Соловйова А.Є.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" на користь Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" пеню у розмірі 16 320, 00 грн. та штраф у розмірі 9 600, 00 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі № 904/10031/14 (колегія суддів у складі: Крутовських В.І. - головуючий суддя, судді Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2015 у справі № 904/10031/14 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" на користь Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" 79 900,00 грн. пені, 47 000,00 грн. штрафу".

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі № 904/10031/14, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

27.10.2015 до Вищого господарського суду України від Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути касаційну скаргу без участі представника позивача.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" визначених позивачем штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язань за договором № 05/014/14 від 01.09.2014.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 01.09.2014 між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" укладено договір № 05/014/14, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконати замовнику роботи зазначені в специфікації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Найменування (номенклатура, асортимент) робіт: роботи з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 згідно із специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору (пункти 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору становить 960 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 160 000,00 грн., яка включає всі витрати виконавця та його винагороду за виконання робіт.

Згідно із п. 5.1 договору виконавець зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 у повному обсязі в термін до 31.10.2014.

Відповідно до п. 5.3 договору роботи вважаються виконаними повністю після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт замовником, або уповноваженою ним особою.

Згідно із п. 6.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пункти 7.1, 7.2 договору передбачають, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10 % вказаної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично роботи з капітального ремонту екскаватора виконанні 29.01.2015 на загальну суму 940 000, 00 грн., про що свідчить акт виконаних робіт (а. с. 61-70). Тобто, роботи виконані з простроченням майже в три місяці, що відповідно до п. 7.2 договору є підставою для нарахування штрафу та пені.

Як місцевим так і апеляційним господарськими судами встановлено, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 позивач обґрунтовано нарахував пеню у розмірі 163 200, 00 грн. та штраф у розмірі 96 000, 00 грн.