Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №911/1459/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 911/1459/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі № 911/1459/14 господарського суду Київської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа: Виробничий кооператив "Організація орендарів Одесавторресурси", про стягнення суми,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився,

Третьої особи: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Позивач, Заявник) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, Відповідач 1) та Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, Відповідач 2) про стягнення солідарно 1050000,00 грн. боргу за договором поставки від 14.01.2012 року.

Водночас, Позивачем було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідачів, яке знаходиться у м. Одеса, згідно вказаного у заяві переліку такого майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2014 року заяву ФОП ОСОБА_2 було задоволено повністю - вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ФОП ОСОБА_3, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1535,4 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1, нежитлову будівлю загальною площею 28,4 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2, нежитлову будівлю загальною площею 141,9 кв.м., розташовану в АДРЕСА_3, нежитлову будівлю загальною площею 91,3 кв.м., розташовану в АДРЕСА_4, нежитлову будівлю загальною площею 138,3 кв.м., розташовану в АДРЕСА_5, нежитлову будівлю загальною площею 68,8 кв.м., розташовану в АДРЕСА_6, та яке належить ФОП ОСОБА_4, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 2675,2 кв.м., розташовану в АДРЕСА_7, нежитлову будівлю загальною площею 81,8 кв.м., розташовану в АДРЕСА_8, нежитлову будівлю загальною площею 3075 кв.м., розташовану в АДРЕСА_9, нежитлову будівлю загальною площею 51,2 кв.м., розташовану в АДРЕСА_10, нежитлову будівлю загальною площею 58,7 кв.м., розташовану в АДРЕСА_11, нежитлову будівлю загальною площею 56,6 кв.м., розташовану в АДРЕСА_12, і нежитлову будівлю загальною площею 90,4 кв.м., розташовану в АДРЕСА_13.

Також, рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2014 року було повністю задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про стягнення солідарно з Відповідачів 1050000,00 грн. основного боргу та 21000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а вжиті ухвалою суду від 24.04.2014 року заходи до забезпечення позову залишено до повного виконання судового рішення у даній справі.

Разом з цим, ухвала господарського суду Київської області від 24.04.2014 року про вжиття заходів до забезпечення позову була оскаржена до Київського апеляційного господарського суду Виробничим кооперативом "Організація орендарів Одесавторресурси".

За наслідками розгляду апеляційної скарги, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року Виробничий кооператив "Організація орендарів Одесавторресурси" було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - ВК "Організація орендарів Одесавторресурси", Третя особа), а ухвалу господарського суду Київської області від 24.04.2014 року скасовано і в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про забезпечення позову, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 182, 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 34, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Сторони не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При чому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

В даному випадку, як зазначалось вище, ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 про стягнення солідарно 1050000,00 грн. боргу за договором поставки від 14.01.2012 року, подавши, водночас, при цьому до суду і заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Відповідачам на праві приватної власності.

Вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться у м. Одеса, згідно вказаного у заяві переліку такого майна, та задовольняючи відповідну заяву Позивача, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заборгованості заявленої Позивачем до стягнення суми, який є предметом спору, є значним, в той час як Відповідачами вказувалось на відсутність коштів на погашення такої заборгованості та не вчинялось жодних дій для її погашення, яке на думку суду є достатньо обґрунтованим припущенням і висновком про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.