Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №911/1004/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 911/1004/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року та рішення господарського суду Київської області від 13.06.2014 року у справі № 911/1004/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" про стягнення суми та зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" про визнання недійсним договорів,

за участю представників:

Позивача: Мілютін А.Є., дов. б/н від 01.04.2014 року,

Сінцов А.О., дов. б/н від 01.04.2014 року,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (далі - ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна", Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" (далі - СТОВ "Кримський", Відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про стягнення 2360750,00 грн. передоплати, 7136540,00 грн. штрафних санкцій і 3416952,00 грн. збитків, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договорами поставки.

У свою чергу, СТОВ "Кримський" звернувся до господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" про визнання недійсними договорів поставки № 1 від 14.08.2013 року і № 2 від 04.09.2013.

В наступному у заві від 26.05.2014 року СТОВ "Кримський" відмовився від частини вимог - про визнання недійсним договору поставки № 1 від 14.08.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2014 року первісний позов задоволено частково - стягнуто з СТОВ "Кримський" на користь ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" 2360750,00 грн. попередньої оплати, 23607,50 грн. штрафу і 47687,15 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог первісного позову та заяви первісного позивача про забезпечення позову, а також у задоволенні зустрічного позову, судом відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року рішення господарського суду Київської області від 13.06.2014 року в частині стягнення 23607,50 грн. штрафу за первісним позовом скасовано і у цій частині прийнято нове рішення - про відмову в позові. В решті, рішення суду по первісному позову залишено без змін. Водночас, постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції по зустрічному позову викладено у новій редакції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки № 2 від 04.09.2013 року, укладеного між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та СТОВ "Кримський", а в решті вимог зустрічного позову - про припинення провадження у справі.

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 526, 546, 549, 610-612, 614, 623, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 33, 34, 103 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати рішення суду першої інстанції частково, а постанову суду апеляційної інстанції - повністю та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю і, водночас, задовольнити частково його заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між СТОВ "Кримський" (Продавець) і ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (Покупець) було укладені договори поставки: № 1 від 14.08.2013 року, № 2 від 04.09.2013 року і № 7 від 13.09.2013 року.

Згідно п. 1.1. вказаних договорів поставки, Продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договорами, продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язувався купити (прийняти та оплатити) зерно кукурудзи кременистих сортів українського походження, вирощене на земельних ділянках в адмінмежах Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (поля №№ 1, 2, загальною площею 471 га) з насіння гібриду ЕС "Діадема" (згідно статистичної звітності ф № 4-сг № 1960 від 31.05.2013 року), врожаю 2013 року.

Відповідно до п. 1.3. кожного з договорів поставки загальна кількість продукції, яка буде придбана Покупцем на момент їх укладання визначена у сумарній кількості 3500 тон, +/- 5%. В процесі виконання цих договорів, Сторонами, за їх згодою, може бути збільшено кількість продукції, яка буде придбана Покупцем, про що буде укладено відповідні додаткові угоди.

Згідно пунктів 2.1., 2.3. договорів поставки, ціна продукції визначалася сторонами як попередня у розмірі 1000 грн. за 1 тону, з урахуванням ПДВ. В ціну продукції включалися її вирощування, збирання, сертифікація та навантаження на транспортний засіб Покупця. В разі, якщо станом на момент відвантаження Покупцю ринкова вартість аналогічної продукції була вищою, ніж визначена сторонами, ціна продукції підлягала збільшенню до рівня ринкової.

Попередня загальна ціна на момент укладення договорів, складала 3500000,00 грн., з урахуванням ПДВ. Остаточна сума підлягала визначенню після отримання продукції Покупцем, виходячи з його фактичної кількості та остаточної ціни за одиницю.

Також, п. 2.4. кожного з договорів поставки встановлювалось, що протягом чотирьох банківських днів з моменту їх укладання Покупець повинен здійснити оплату вартості продукції згідно попередньої ціни одиниці продукції, шляхом перерахування на банківський рахунок Продавця.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договорів поставки, поставка продукції здійснюється шляхом завантаження продукції силами та засобами Продавця на транспортні засоби Покупця, на складі Продавця, розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок. Починаючи з дати першого відвантаження: 20.09.2013 року - за договором №1 та з 20.10.2013 року - за договорами №№ 2, 7 поставка продукції мала відбуватися шляхом щоденного відвантаження Покупцю орієнтовно 400 тон продукції, до повного виконання - відвантаження загальної кількості продукції, тобто - 3500 тон, +/- 5% .

При цьому, п. 6.2. договорів поставки передбачалось, що у разі прострочення графіку поставки продукції, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості непоставленої вчасно продукції за кожен день прострочення та компенсує завдані збитки, в тому числі і вартість простою автомобіля. При цьому, в разі затримки відвантаження будь - якої партії Продукції більш ніж на 10 днів, Покупець має право відмовитись від подальшого отримання продукції та вимагати повернення сплаченої оплати за нього і відшкодування збитків.

Згідно розділу 4 договорів поставки, зміст зобов'язань узгоджений таким чином: Продавець у визначений кожним з договорів час повинен підготувати продукцію для завантаження на транспортний засіб Покупця, здійснити якісне та своєчасне завантаження продукції на транспортні засоби Покупця, забезпечити відповідність продукції якісним показникам, та здійснити належне оформлення первинної документації на продукцію.