ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 року Справа № 6/152 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача Воєводін Р.І. (дов. від 08.09.14р.), Максименко С.П. (дов. від 06.06.14р.)
від третьої особи не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.14р.
у справі № 6/152
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Київ
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Росичі", м. Київ
про повернення вилученого майна
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.14р. у справі № 6/152 (суддя Спичак О.М.) замінено відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві, змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.11р. у даній справі, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 1148618 грн вартості 123 хутряних виробів. На виконання ухвали виданий наказ, а наказ господарського суду м. Києва від 12.12.11р. визнано таким, що втратив чинність.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.14р. (головуючий Гончаров С.А., судді Авдеєв П.В., Скрипка І.М.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись із винесеними судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 22.04.14р. та постанову від 02.07.14р. скасувати, у задоволенні заяви позивача відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 387, 1173 ЦК України, ст.ст. 25, 43 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 22, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Чинним рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.11р. у справі № 6/152 зобов'язано відповідача у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили повернути позивачу майно, вилучене на підставі протоколу огляду місця події від 15.06.06р., а саме 123 хутряні вироби. На виконання вказаного рішення судом 12.12.11р. видано наказ.
28.11.12р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1148618 грн вартості 123 хутряних виробів, вилучених на підставі протоколу від 15.06.06р.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.14р. у справі № 6/152, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.14р., заяву задоволено.
Статтею 115 ГПК України визначено, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Однім із заходів примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні (п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження").
Сервіси для юристів