Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №5024/1351/2011

Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №5024/1351/2011

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 367

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 5024/1351/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської областіна постановувід 12.08.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№5024/1351/2011 господарського суду Херсонської областіза позовомПрокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі: Фонду Державного майна Українидо1. Приватного акціонерного товариства "Херсонтурист"; 2. Приватного підприємства "Лілея-Херсон"; 3. Компанії MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD; 4. Приватної виробничо-комерційної фірми "Юг-Атлант"; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Енерго ЛТД"; 6. "База постачзбутторг ЛТД" ТОВ "База постачзбутторг"; 7. Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу "Виробничо-комерційне підприємство "Техінпром Компанія "Бонекс"; 8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий торгівельний дім "Камелот-Сервіс"; 9. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" 10. Приватного підприємства "Сіріус-2010"провизнання права власності витребування майназа участю представників:

позивача: Федоровський В.Г., дов. від 17.09.2014 №243;

відповідача 1: Мотін Ф.О., дов. від 10.01.2014 б/н;

відповідача 4: Орехов С.А., дов. від 10.10.2014 б/н;

відповідачів 2,3,5-10: не з'явилися;

Генеральної прокуратури України: прок. відділу Гудименко Ю.В., посв. №014715, дійсне до 21.01.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2011 (суддя Задорожна Н.О.) позов прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави: в особі Фонду державного майна України задоволений. Визнано за державою в особі ФДМУ право власності на готель "Лілея", що розташований за адресою: м. Херсон, Придніпровський спуск, 1, загальною площею 4517,19 кв.м з будівлями та спорудами згідно генерального плану БТІ. Вилучено з володіння ПП "Лілея-Херсон", ПВКФ "Юг-Атлант" і компанії MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD на користь ФДМУ спірні приміщення тур готелю "Лілея". З ПАТ "Херсонтурист" в доход Держбюджету України стягнуто 25500 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 (судді В. Лашин, О. Аленін, О. Воронюк), рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2011 скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з недоведеністю права власності держави на спірне майно. Крім цього, зазначено що прокурором Дніпровського району м. Херсона було пропущено визначені законодавством строки позовної давності.

Не погоджуючись із прийнятою постановою апеляційного суду, Заступник прокурора Одеської області просить скасувати її та залишити в силі рішення місцевого суду. Скаржник вважає, що постанова апеляційної інстанції не ґрунтується на матеріалах справи та нормах діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства. Судом залишено поза увагою обставини справи, що свідчать про незаконне вибуття майна туристичного готелю "Лілея" з власності держави та відчуження його на користь інших осіб. Безпідставно не застосована постанова Верховної Ради УРСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 р. №506 якою було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію закону УРСР про роздержавлення майна. Відповідно до ст.ст.1, 3, 4 ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно статям 10-13 Конституції Української РСР основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнодержавної) і колгоспно-кооперативної власності. Правом особистої власності були наділені лише громадяни. Таким чином, майно профспілкових та інших громадських організацій є надбанням всього народу.

Постанова апеляційного суду не відповідає ст.ст.225 ЦК УРСР та ст.317, 658 ЦК України де вказано, що розпоряджатися майном має право лише власник. Отже, ЗАТ по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур", не ставши власником майна, не мало права без згоди Фонду держмайна України передавати державне майно у власність Херсонському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" як внесок до статутного фонду.

Апеляційним судом безпідставно, не застосовані ст.388, 392 ЦК України, оскільки ЗАТ "Херсонтурист" не мало права передавати майно, яке йому не належало. Рішенням у іншій справі №5024/1933/2011 вже встановлено, що власником спірного майна є держава Україна в особі ФДМУ. В матеріалах справи відсутні передбачені законодавством документи, що підтверджують правомірне набуття і оформлення за правопопередниками приватного Херсонського обласного АТ по туризму і екскурсіях "Херсонтурист" права власності на майно туркомплексу "Лілея". Укладення в подальшому угод купівлі-продажу майна туркомплексу "Лілея" здійснено з порушенням діючого законодавства.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом визнання угоди недійсною, стороною в якій ця особа не була. Захист прав такої особи можливо шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі ст.388 ЦК України. В справі №5024/1933/2011 вже встановлено що строк позовної давності не пропущений і відповідно до ст.35 ГПК України цей факт не потребує повторного доказування.

Також, до Вищого господарського суду України надійшов відзив ПВКФ "Юг-Атлант", в якому відповідач 4 просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Наголошує на тому, що висновки апеляційного суду про те, що спірне майно не належить до державної власності є правомірними. Як і висновки суду про пропуск і прокурором, і позивачем строків позовної давності. Крім того, відповідач 4 звертає увагу на те, що місцевим судом не досліджено факт існування спірного нерухомого майна. На переконання скаржника, нерухомості, яку вимагає повернути прокурор у державну власність уже не існує, на її місці побудовано нову споруду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим судом при розгляді справи у 2011 році встановлено наступне.

Відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987 р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України (в подальшому Федерація професійних спілок України).

Після утворення Федерації незалежних профспілок України, Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990 р. була прийнята постанова за №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою був затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р. між конфедерацією та Федерацією незалежних профспілок (далі - Федерація).

На підставі зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано також туристичний готель "Нова Каховка", в подальшому туристичний готель "Лілея", розташований у м. Херсоні, Придніпровській узвіз, 1.

Згідно постанови Президії Федерації незалежних профспілок №П-7-7 від 23.08.1991р. (зі змінами від 09.10.1991р.) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ "Укрпрофтур".

04.10.1991р. між Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ "Укрпрофтур", затверджено його статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991р.

До статутного фонду створеного АТ був переданий, у числі іншого, також і спірний об'єкт. З врахуванням приписів ст.12 Закону України "Про господарські товариства", АТ "Укрпрофтур" стало власником цього майна.

На підставі рішення правління АТ "Укрпрофтур" від 03.12.1991р. було створене Херсонське обласне відділення АТ "Укрпрофтур", яке реорганізовувалось в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" АТ "Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", якому в якості статутного внеску передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн., у тому числі й туристичний готель "Нова Каховка", розташований у м. Херсоні, Придніпровській узвіз, 1.

На зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 09.03.1993р. №12/84 ЗАТ "Херсонтурист" видано свідоцтво про право власності. В подальшому зазначений об'єкт неодноразово перепродувався, у тому числі й з прилюдних торгів по реалізації арештованого майна. Його титульними власниками на дату розгляду справи є відповідачі 2, 3, 4.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст