ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року Справа № 916/647/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київдо Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго", м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.простягнення 1 085 097, 14 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (далі за текстом - КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго") про стягнення 1 085 097, 14 грн., з яких: 405 219, 76 грн. пеня, 70 441, 21 грн. 3 % річних та 609 436, 18 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1673/14-ТЕ-23 від 25.11.2013 року; оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625, ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України необхідно, щоб оплату за природний газ було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків, розрахунок за якими відбувся у встановленому порядку і строки, а сторони у справі у зазначених договорах засвідчили, що після їх виконання вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета даних Договорів, правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" до Вищого господарського суду України відзиву на касаційну скаргу подано не було.
Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 1673/14-ТЕ-23 (далі за текстом - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей природний газ (далі - газ) на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу, з урахуванням суми з різниці тарифів, які встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В п. 7.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.
Зі змісту п. 7.2 Договору вбачається, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежувати поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 31.01.2014 року сторонами погоджено внесення змін до вищенаведеного Договору в частині вартості газу та банківських реквізитів.
Додатковою угодою № 2 від 30.04.2014 року сторони погодили викласти п. 1.2 Договору в наступній редакції: "Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням".
Додатковою угодою № 3 від 15.10.2014 року сторони погодили викласти п. 6.3 Договору в наступній редакції: "Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено договорами про організацію взаєморозрахунків, укладеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року № 30".
На виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив протягом січня - березня, жовтня - грудня 2014 року природний газ на загальну суму 7 474 224, 122 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Однак, відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару (природного газу) у повному обсязі не виконав.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України", вважаючи наявність факту порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1673/14-ТЕ-23 від 25.11.2013 року (встановленого строку оплати за поставлений природний газ), здійснило нарахування відповідачу 405 219, 76 грн. пені, 70 441, 21 грн. 3 % річних, 609 436, 18 грн. інфляційних втрат і звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Сервіси для юристів