ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року Справа № 911/4250/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Демидової А.М., Самусенко С.С.розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. та рішеннягосподарського суду Київської області від 26.01.2016р.у справі№911/4250/15 господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Енергоринок"прозвернення стягнення на предмет заставиза участю представників
позивача - Карпінський С.В., дов. №1/3-02/52 від 28.04.2016р.;
відповідача - не з'явились;
третьої особи - Калінін М.В., дов. №01/44-845Д від 18.12.2015р.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2", в якому просив: 1) в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за кредитним договором № 486/31/2 від 13.09.2011р., яка станом на 08.09.2015р. становить 6673924,39 доларів США (з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4560109,50 доларів США; прострочена заборгованість за процентами 747798,18 доларів США; нараховані проценти за період з 01.09.2015р. по 07.09.2015р. включно 9619,96 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1119425,84 доларів США; 3% річних за непогашення кредиту 97949,63 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату процентів 123063,69 доларів США; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 15957,59 доларів США), а також 25031,51 грн. (з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою 17000грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 2656,29 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 187,55 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 5 187,67 грн.), звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №486/31/2-4 від 13.09.2011р., який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2", а саме на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" на підставі договору купівлі-продажу електроенергії №6411/02 від 29.09.2010р. право грошової вимоги до Державного підприємства "Енергоринок" у сумі 1248701,75 грн. за продану в березні 2014 року електроенергію; 2) перевести на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" до Державного підприємства "Енергоринок" здійснити платежі за придбану у березні 2014 року електроенергію в сумі 1248701,75 грн. за договором купівлі-продажу електроенергії №6411/02 від 29.09.2010 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" та Державним підприємством "Енергоринок", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" сплачений судовий збір.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. у справі №911/4250/15 (головуючий суддя Конюх О.В. судді: Бабкіна В.М., Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді - Тарасенко К.В., суддів: Тищенко О.В., Гончарова С.А.) у задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені вище постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Енергоринок" зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі позивача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові акти залишити без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016р. колегією суддів у складі головуючого судді Владимиренко С.В., суддів: Демидової А.М., Мележик Н.І. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" було прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду касаційної інстанції на 28.09.2016р.
За Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 27.09.2016р. №08.03-04/4499 у зв'язку з звільненням судді Мележик Н.І. з посади судді Вищого господарського суду України згідно постанови Верховної ради України від 22.09.2016р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №911/4250/15.
На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №911/4250/15 від 27.09.2016р. для розгляду даної справи у суді касаційної інстанції було визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Самусенко С.С.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та третьої особи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" (позичальник) було укладено Кредитний договір № 486/31/2 (надалі в тексті постанови "Кредитний договір"), відповідно до п. 2.1 якого (з урахуванням змін внесених додатковими угодами) банк зобов'язався надати на умовах вказаного Договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути у передбачені договором строки кредит у розмірі не більше 5020105 доларів США та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначеним договором (далі - кредит), з: - кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 01.09.2021р.; - погашення кредиту рівними частинами кожного 20 числа щомісяця; - сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11% у доларах США; - сплатою комісійної винагороди відповідно до п. 2.10 Договору - за обслуговування кредиту у розмірі 1000 грн. щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним.
За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми Кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення (п.7.1.1 Кредитного договору).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2".
Рішенням господарського суду Київської області від 12.02.2015 р. у справі № 911/5602/14, яке набрало законної сили, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 2" на користь позивача було стягнуто 4560109,50 доларів США простроченої заборгованості за кредитом; 413 848,25 доларів США простроченої заборгованості за процентами; 76 241,85 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 8 746,43 доларів США 3% річних за непогашення кредиту; 34 832,96 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів; 4 892,69 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 9000 грн. простроченої заборгованості за комісійною винагородою; 733,39 грн. пені за несвоєчасне сплату комісійної винагороди; 96,24 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 798 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди та 73080 грн. витрат по сплаті судового збору.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з цим, судами встановлено, що 13.09.2011р. для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №486/31/2 від 13.09.2011р., між позивачем (заставодержатель) та TOB "Крайміа Солар 2" (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 486/31/2-4 (надалі в тексті постанови - "Договір застави"), із подальшими змінами та доповненнями, у тому числі - внесеними згідно з додатковими договорами № 1 від 31.10.2012 р., № 2 від 01.08.2013 р.
У відповідності з п. 1.1 договору застави предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за поставлені (або такі, що будуть поставлені) боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірах та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржниками. У заставу за цим договором передаються як права вимоги, що належать заставодавцю в момент укладення цього договору, так і права вимоги, що виникнуть у заставодавця в майбутньому.
Як досліджено судами попередніх інстанцій, згідно із додатком №1 до договору застави майнових прав, контрактом за договором застави майнових прав є, зокрема, договір купівлі-продажу електроенергії № 6411/02 від 29.09.2010р., укладений між заставодавцем - TOB "Крайміа Солар 2" та контрагентом (боржником у розумінні договору застави майнових прав) - Державним підприємством "Енергоринок". Тобто, за вказаним договором купівлі-продажу електроенергії № 6411/2 від 29.09.2010р. предметом застави, що передається заставодавцем банкові, виступає право грошової вимоги до ДП "Енергоринок".
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, невиконання позичальником умов кредитного договору, неповернення сум кредитних коштів, несплата відсотків, комісійної винагороди, пені та 3% річних, нарахованих на вказану заборгованість, а також інфляційних втрат і стали підставою для виникнення спору у даній справі та звернення ПАТ "Державний ощадний банк України" до суду з даним позовом.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
У ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Сервіси для юристів