ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року Справа № 904/952/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід22.06.2016у справі№904/952/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Енергопростір"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" 2. Приватного підприємства "Сотлайн"простягнення суми,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Енергопростір" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (далі - відповідач-1) 752 178,51 грн. заборгованості, 331 139,07 грн. інфляційних втрат, 28253,06 грн. трьох відсотків річних та 189 150,34 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 неналежним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим, у нього утворився борг на який були нараховані інфляційні втрати, три відсотки річних та пеня.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2016 (суддя Петренко І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чимбар Л.В., судді Антонік С.Г., Джихур О.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 752 178,51 грн. заборгованості, 330 958,54 грн. інфляційних втрат, 28253,06 грн. три відсотки річних, 189150,34 грн. пені, в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача-1 502 178,51 грн. основного боргу, 221 078,07 грн. інфляційних втрат та 18 862,65 грн. три відсотки річних, в іншій частині позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Керівники позивача та відповідача-1 у письмових клопотаннях просять відкласти розгляд касаційної скарги посилаючись на неможливість участі своїх представників при її розгляді, однак клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, а представниками, згідно цієї норми, є як керівники, так і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.
Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Із наданих на підтвердження клопотання матеріалів не вбачається, що позивач та відповідач-1, як юридичні особа, припиняли свою діяльність у зв'язку із наведеними у клопотанні обставинами.
Згідно ж приписів статей 77, 1115 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги здійснюється лише у разі, коли за якихось обставин її не може бути вирішено в даному засіданні, а оскільки таких обставин не вбачається, з урахуванням наведеного та тієї обставини, що ухвалою Вищого господарського суду України учасники процесу попереджались що неявка їх уповноважених представників не перешкоджає розгляду касаційної скарги, враховуючи процесуальну заборону на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 1115 наведеного кодексу, в задоволенні клопотання належить відмовити.
Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.07.2012 між позивачем (генеральний підрядник) та відповідачем-1 (замовник) укладено договір №61 генерального підряду, згідно з умовами пункту 1.1 якого генеральний підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик із залученням власних матеріалів та з матеріалів, наданих замовником, вартість яких включена у договірну ціну по договору, виконати комплекс робіт по будівництву автозаправного комплексу (АЗК) (далі-об'єкт), на земельній ділянці за адресою: в межах смт Ювілейне на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у мікрорайоні "Золоті ключі" по вул.Бабенка І.А., та монтажу обладнання, згідно проектної документації замовника, в межах погодженої договірної ціни на проведення робіт та здати збудований об'єкт спільно з замовником Державній комісії і ввести його в експлуатацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт.
Згідно пункту 1.11 договору акти форми КБ-2в та КБ-3 є актами прийняття замовником певного етапу робіт виконаного за звітний місяць.
Пунктом 2.2 договору визначено зобов'язання замовника, серед яких зокрема прийняти повний комплекс виконаних по об'єкту робіт, що підтверджується відповідним актом, який вказаний у пункті 1.11 даного договору (п.п. 2.2.8 договору) та оплатити виконані генеральним підрядником роботи у відповідності до умов даного договору (п.п. 2.2.9 договору).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору загальна вартість робіт встановлюється договірною ціною, з врахуванням вартості матеріалів, устаткуванням, наданого замовником, для використання та встановлення на об'єктах, передбачених даним договором, і складає 7789120,00грн., у т.ч. ПДВ 20%, з яких вартість робіт генерального підрядника становить 5869120,00грн., у т.ч.ПДВ 20%. Вартість робіт, визначена у пункті 3.1 даного договору, є динамічною і підлягає зміні лише за погодженням сторін по фактичній вартості після закінчення усіх будівельно-монтажних робіт на майданчику. Зміна вартості робіт узгоджується сторонами шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору, яка з моменту підпису уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною договору.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок генерального підрядника згідно Інструкції "Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті". Розрахунки між сторонами здійснюються окремо по кожному об'єкту, наступним чином:
- сума у розмірі 10% від вартості робіт генпідрядника, вказаної в пункті 3.1.1, перераховуються на розрахунковий рахунок генерального підрядника як авансовий платіж (підпункт 4.2.1 договору);
- сума в розмірі 60% від вартості робіт генпідрядника, вказаної в пункті 3.1.1, перераховується поетапно, проміжними платежами, на підставі прийнятих актів виконаних робіт, відповідно до форми КБ-2в та довідки про вартість КБ-3, у розмірі, що вказана в даній довідці, як проміжний платіж протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання відповідного акту (підпункт 4.2.2 договору);
- сума у розмірі 30% від вартості робіт генпідрядника, вказаної в п.3.1.1, перераховується на розрахунковий рахунок генерального підрядника протягом 35 (тридцяти п'яти) банківських днів з дати підписання Акту готовності до експлуатації та введення об'єкта в експлуатацію (підпункт 4.2.3 договору).
Роботи вважаються виконаними генеральним підрядником після підписання відповідного акта (п.5.4 договору).
Згідно пункту 7.4 договору акти форми КБ-2в та КБ-3 вважаються прийнятими замовником лише при умові наявності на них підпису відповідальної особи замовника та скріплених його печаткою.
У випадку несвоєчасного перерахування платежів за виконані роботи після підписання актів прийому-передачі замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу (п.9.6 договору підряду).
Сервіси для юристів