Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 28.07.2014 року у справі №910/21647/13

Постанова ВГСУ від 28.07.2014 року у справі №910/21647/13

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 172

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року Справа № 910/21647/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 р. (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.)у справі№ 910/21647/13 Господарського суду міста Києваза позовом1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі", 2. Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"до1. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"провизнання недійсним підпункту 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 Договору про внесення змін до Кредитного договору,за участю представників:позивача-1Мишакова Ю.А.,позивача-2Мишакова Ю.А.,відповідача-1Анадійчук О.А.,відповідача-2Слободенюк О.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21647/13 від 12.03.2014р. позовні вимоги задоволені повністю: визнано недійсним підпункт 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 Договору про надання мульти?валютної відновлювальної ві?дкличної кредитної лінії № 10-0604/131к?-07 від 13.04.2007 р., укладеного між То?вариством з обмеженою відпов?ідальністю "Експансія" та Публ?ічним акціонерним товариств?ом "ВТБ Банк", що викладений у редакції Договору про внесення змін № 15 від 30.11.2011 р. до Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № Ю-0604/131к-07 від 13.04.2007 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. у справі № 910/21647/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять постанову апеляційного суду скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 43 ГПК України, ст.ст. 42, 43 ГК України, ст. ст. 6, 92, 203, 215, 627 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що спірний пункт договору обмежую скаржників у праві бути вільними в укладенні договорів, виборі контрагентів, набутті цивільних прав та обов'язків через свої органи управління, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивачів.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.04.2007 р. між? Публічним акціонерним товар?иством "ВТБ Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" (позичальник) було укладено Договір про н?адання мультивалютної відно?влювальної відкличної креди?тної лінії № 10-0604/131к-07 (далі - Кредитни?й договір).

В подальшому між Публічним акці?онерним товариством "ВТБ Банк" як кредитором та Товариство?м з обмеженою відповідальніс?тю "Експансія" як позичальником 30.11.2011 р. був укладений Договір № 15 про внесення змін до Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної лінії №10-0604/131к-07 від 13.04.2007р. (надалі - Договір № 15), згідно з яким сторони досягли згоди внести зміни до Кредитного договору шляхом викладення його тексту у новій редакції.

Згідно з п. 1.1 Договору № 15 кредитор на умовах? цього Договору зобов'язуєтьс?я надати позичальнику кредит? у вигляді мультивалютної від?новлювальної відкличної кре?дитної лінії в сумі, еквівален?тній 15.000.000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним? чином використати та поверну?ти кредитору кредит не пізніш?е 11.04.2014 р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/термін?и, визначені даним Договором.

Згідно з пункто?м 1.2 Договору № 15 цільове використан?ня кредиту: реконструкція неж?илого вбудованого приміщенн?я, купівля торгового обладнан?ня та поповнення обігових кош?тів для відкриття гіпермарке?ту в м. Рівне, що розташований за адресою: вул. Курчатова, буд. 9, а також рефінансування витрат, понесених у зв'язку з проведенням реконструкції нежилого вбудованого приміщення, купівлі торгового обладнання для відкриття гіпермаркету в м. Рівне.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 15 плата за користува?ння кредитом встановлюється? у вигляді процентів за корист?ування кредитом, розмір яких є? фіксованим та складає 11,5% річних для кредиту, що надається у до?ларах США, 17,5% річних для кредиту, що надається у гривні.

Як вбачається з рішення місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанцій, предметом розгляду у даній справі визначено вимоги про визнання недійсним підпункту 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 Кредитного договору в редакції Договору № 15.

Так, відповідно підпункту 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 Кредитного договору в редакції Договор?у № 15 протягом дії цього договору без попереднього письмового погодження з банком позичальник зобов'язаний та зобов'язується забезпечити виконання АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У Хромого Пола", АТ "Експансія Рітейл" умов щодо? ненадання кредитів та/або гар?антій третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язанням третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1.000.000,00 грн. доларів США на одну юридичну? особу протягом календарного? року за виключенням:

- надання кредитів, гарантій на користь позичальника, AT "СІЛЬПО РІТЕЙЛ", ТОВ "ФОЗЗІ" як інших осіб, що увійшли до с?кладу Групи компаній "FOZZY GROUP";

- надання майнових порук по зобов'язанням позичальника та/або по зобов'язанням AT "СІЛЬПО РІТЕЙЛ", ТОВ "ФОЗЗІ", та та/або по зобов'язанням інших о?сіб, що увійшли до складу Групи компаній "FOZZY GROUP", якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбавається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладення договору № 12 про в?несення змін до Кредитних дог?оворів;

- надання порук/гарантій по зобов'язанням позичальника, AT "СІЛЬПО РІТЕЙЛ", ТОВ "ФОЗЗІ" та інших осіб, що увійшли д?о складу Групи компаній "FOZZY GROUP", у випадку якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов'язанням юридичної особи, за з?обов'язаннями якої поручител?ь/гарант надав поруку/гаранті?ю перед банком.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що даний позов подано особами, права яких спірним пунктом договору не порушуються, оскільки даний пункт покладає встановлені ним обов'язки не на позивачів, а визначає певні умови та зобов'язання для позичальника - відповідача-2.

Колегія суддів вважає зазначений висновок апеляційного суду помилковим та таким, що зроблений за невірного застосування норм матеріального права, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що наведений пункт договору порушує законні пр?ава, інтереси та свободи позив?ачів 1 та 2 та обмежує їхні права на вільне здійснен?ня господарської та підприєм?ницької діяльності, передбачені, зокрема ст.ст. 6, 91, 92 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 11 ЦК передбачені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків та вказується, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Позивачі (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі", Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл") не є учасниками Договору від 30.11.2011 р. № 15 п?ро внесення змін до Кредитного договору №10-0604/131к-07 від 13.04.2007 р., не підписували його, а тому цей договір не може породжувати для них прав і обов'язків.

В ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України закріплені положення про те, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод.

За змістом ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст