Постанова ВГСУ від 28.04.2026 року у справі №673/1078/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 673/1078/24

провадження № 51-393км26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000002513, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз - 08 липня 2019 року вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, знятого з обліку центру пробації 16 червня 2023 року у зв`язку із закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вирішено питання стосовно речових доказів і процесуальних витрат.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

05 серпня 2024 року близько 10:00 ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння перебував на території подвір`я будинку АДРЕСА_2 , де в нього у ході суперечки з його співмешканкою ОСОБА_8 виник злочинний умисел на протиправне заподіяння їй смерті.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці уламок скла, умисно наніс два удари в ділянку обличчя. Побоюючись за своє життя, потерпіла почала тікати. ОСОБА_7 , взяв із приміщення будинку кухонний ніж і, наздогнавши, умисно завдав їй одного удару в ділянку поперека, внаслідок чого потерпіла впала на землю.

У подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи над ОСОБА_8 , яка перебувала в положенні лежачи, кулаками обох рук умисно заподіяв їй два удари в обличчя, погрожуючи: «Я тебе вб`ю».

Однак усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не вчинив із причин, що не залежали від його волі, оскільки до місця події прибули працівники поліції, які затримали його.

Унаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_8 заподіяно легкі тілесні ушкодження, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я, і тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення і перекваліфікувати з ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції цієї статті.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки підзахисний не мав наміру вбивати потерпілу і повинен відповідати лише за фактично заподіяні наслідки.

Стверджує, що проведені у справі за участю потерпілої ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_9 слідчі експерименти є недопустимими доказами, адже виконані без участі захисника.