ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 347/2328/21
провадження № 51 - 4305 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090000000550, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено: - за ч. 1 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки, зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 грн; - за ч. 1 ст. 366 КК (в редакції Закону № 1022-VIІI від 15 березня 2016 року) до покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки, зі сплатою штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 протягом березня-серпня 2016 року, будучи службовою особою-Пістинським сільським головою, діючи в порушення вимог ст. 19 Конституції України, статей 12, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 83 Земельного кодексу України, статей З, 22 Закону України «Про запобігання корупції», умисно, зловживаючи службовим становищем на користь третьої особи- ОСОБА_8 та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, підписав, погодив та видав документи, що слугували підставою відчуження земельної ділянки комунальної власності, а саме оформлення ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2623684401:01:002:1007, площею 0,1040 га, цільове призначення якої «Для ведення особистого селянського господарства», що розташована по вул. Українська в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, що в свою чергу завдало істотної шкоди державним інтересам на суму 72 072, 00 грн.
Крім цього ОСОБА_7 10 червня 2016 року вніс до офіційного документа - Акту перенесення (встановлення) та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 завідомо неправдиві відомості про те, що суміжним землекористувачем (Пістинською сільською радою) претензій при встановленні меж не виявлено, хоча достовірно знав про те, що поряд із обмірюваною земельною ділянкою проходить автомобільна дорога регіонального значення Р-24 сполученням «Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам`янець-Подільський» і суміжним землекористувачем є Служба автомобільних доріг в Івано- Франківській області, а не сільська рада.
В подальшому ОСОБА_7 31 серпня 2016 року, діючи умисно, достовірно знаючи, що землями комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, є землі під автомобільними дорогами, видав ОСОБА_8 завідомо неправдиву довідку за № 1941, у якій були зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що на земельну ділянку площею 1040 м2, яка знаходиться за вищевказаною адресою (частина якої розташована в смузі відведення автомобільної дороги загального користування державного значення Р-24 сполученням «Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам`янець-Подільський» - права сторона) будь-які сервітути, обтяження чи обмеження не накладались, чим порушив п. б ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України.
Апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2025 року задовольнив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_6 , скасував вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2025 року, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження №12020090000000550 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги сторони захисту, частково відобразив в ухвалі докази, які містяться у вироку, даючи їм іншу оцінку в супереч ст. 23 КПК їх безпосередньо не дослідив. Зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що місце розташування земельної ділянки, яка безпосередньо знаходиться біля автомобільної дороги регіонального значення Р-24 та побудована на вищевказаній земельній ділянці капітальна споруда у вигляді автомобільної естакади, свідчить про те, що суміжним землекористувачем даної ділянки є Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, що в свою чергу спростовує висновки апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Зазначає, що висновки апеляційного суду про те, що місцевим судом не встановлено розмір істотної шкоди завданої державним інтересам злочинними діями ОСОБА_7 станом на момент вчинення злочину, який було вчинено протягом березня-серпня 2016 року зроблені без врахування висновку експерта від 21 березня 2021 року № СЕ- 19/109/14/5/-1361ЦЗ/20. У зв`язку із тим, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2623684401:01:002:1007 площею 0,1040 га відбулася 16 лютого 2018 року, а відомості до реєстру внесено 21 лютого 2018 року, визначення вартості земельної ділянки можливо надати тільки на дату її державної реєстрації, а саме 16 лютого 2018 року.
В запереченнях на касаційну скаргу захисник просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду-без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Захисник заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Сервіси для юристів