Постанова ВГСУ від 28.03.2017 року у справі №915/450/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 915/450/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів:Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг - Заступника прокурора Одеської області; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабилон"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.11.2016у справі№ 915/450/16Господарського судуМиколаївської області за позовомКерівника Миколаївської місцевої прокуратури №1до1.Коблівської сільської ради Бережанського району Миколаївської області; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабилон" (далі ТОВ "Бабілон")провизнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійснимв судовому засіданні взяли участь представники :від прокуратури: від відповідачів:Паршутіна Ю.А. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Корицька В.О.) від 30.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Лисенко В.А., Ярош А.І.) від 21.11.2016, у справі № 915/450/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Одеської області просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.13, ст.19 Конституції України, ст.ст.3, 58, 59, 60, 62, 83, 84, 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.ст.4, 88, 90, 91 Водного кодексу України (далі ВК України), ст.ст.21, 203, 215, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.34, 35, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бабилон" просить змінити мотивувальну частину постанову суду апеляційної інстанції, шляхом виключення з її складу абзаців 2-8 на сторінці 8, натомість доповнити текст судового акта реченням викладеним в прохальній частині касаційної скарги, посилаючись на порушення апеляційним судом приписів ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України, ст.43 ГПК України.

Відповідачами подано заперечення на касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга заступника прокурора Одеської області належить до часткового задоволення, а касаційна скарга ТОВ "Бабилон" не належить до задоволення, з огляду на таке.

У квітні 2015 року Керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ТОВ "Бабилон" про визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (ідентифікаційний код 04375748) №22 від 09.12.2015 "Про продаж земельної ділянки", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0194, площею 0,8150га, розташованої по пр. Курортному, 48 у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, укладеного 01.03.2016 між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області та ТОВ "Бабилон", який 01.03.2016 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б.

В обґрунтування заявленого позову, посилаючись на норми ч.1 ст.13, ст.ст. 14, 19, 121 Конституції України, ст.ст.203, 215, 328, 330, 346, 387, 373, 658 ЦК України, ст.ст.3, 58-62 ЗК України, ст.ст.85, 88-90 ВК України, пункти 5, 11, 15 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, п.2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 №434, прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка розташована в нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а тому вищезазначене рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №22 від 09.12.2015 та укладений на підставі цього рішення договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.2016 мають бути визнані незаконними та скасовані в судовому порядку, оскільки продаж земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг у власність законодавством не передбачений. Вказану правову позицію прокурор обґрунтовує також посиланням на постанови Верховного Суду України у справах №915/1223/13, №905/6025/13, №915/1224/13, №915/1220/13, №915/1226/13.

Судами встановлено таке.

Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області 09.12.2015 прийнято рішення №22 про продаж ТОВ "Бабилон" земельної ділянки для рекреаційного призначення площею 0,8150га (кадастровий номер 4820982200:09:000:0194), на якій розташовано нерухоме майно - база відпочинку "Бірюза", яка знаходиться в межах території Коблівської сільської ради за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 48 (а.с.16)

На підставі цього рішення між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області, як продавцем, та ТОВ "Бабилон", як покупцем, 01.03.2016 укладено договір купівлі-продажу (далі Договір) (а.с.17-18), відповідно до якого продавець передав у власність покупця земельну ділянку загальною площею 0,8150га (кадастровий номер 4820982200:09:000:0194), розміщену в межах території Коблівської сільської ради за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 48, на якій знаходиться комплекс, база відпочинку "Бірюза", який належить покупцю на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2015 (а.с.89-92).

Відповідно до п.1.2. Договору цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

У відповідності до п.п.1.5., 1.6. Договору згідно з планом меж земельної ділянки, зазначеним у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка має такий опис меж: від А до Б - землі Очаківського ЛМГ; від Б до В - землі б/в "Ракета"; від В до Г - землі Очаківського ЛМГ; від Г до Д - землі б/в "Колос"; від Д до А - землі б/в "Мрія".

Склад угідь земельної ділянки: землі рекреаційного призначення - 0,8150га. Категорія - землі рекреаційного призначення. Вид використання - Е 0701. Форма власності - комунальна.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №4801995252016, виданим 29.02.2016 державним кадастровим реєстратором відділу Державного земельного агентства у Березанському районі Миколаївської області, на відчужувану земельну ділянку відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, не зареєстровані.

Відповідно до п.2.1. Договору ціна земельної ділянки становить 872314,00грн та повністю сплачена покупцем до нотаріального посвідчення договору, що підтверджується платіжним дорученням №6 від 29.02.2016, виданим ПАТ "Фідобанк".

Пунктом 4.3. Договору сторонами узгоджено наступне: якщо після укладення цього договору з'ясується, що яка-небудь з сторін не мала права укладати цей договір і він підлягає припиненню, то винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі втрати, які вона понесла по реалізації цього договору, а також інші збитки, включаючи моральну шкоду.

Зазначений Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №88.

Звертаючись до суду, прокурор зазначав про допущення Коблівською сільрадою Березанського району порушень законодавства при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність, у зв'язку з чим просив визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №22 від 09.12.2015, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8150га, розташованої по пр. Курортному, 48 у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, укладеного 01.03.2016 між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області та ТОВ "Бабилон" від 01.03.2016.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на день прийняття судового рішення проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не затверджений органом місцевого самоврядування; разом з тим, у будь-якому випадку розмір та межі прибережної захисної смуги (у разі внесення змін до розробленого проекту землеустрою) будуть засновані та прив'язані до вже затвердженого Генерального плану (містобудівної документації), в якому заплановані та встановлені межі забудованої території, як землі, які не входять до земель водного фонду, та згідно якого землі рекреаційного призначення вже багато років забудовані та обмежень у передачі у власність не мають, а прибережна захисна смуга з метою природоохоронної функції не повинна включати будь-які приватні забудови. З урахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка, яка розташована в межах існуючого населеного пункту Коблеве, містобудівна документація по якому затверджена Генеральним планом з урахуванням історично складеної забудови та раніше прийнятої містобудівної документації відповідно до існуючих конкретних умов забудови, має інший правовий режим використання ніж землі водного фонду, у зв'язку з чим, спірні рішення та договір не суперечать приписам ст.88 ВК України.

Апеляційний господарський суд з такими висновками не погодився та зазначив, що фактичний розмір межі прибережної захисної смуги визначено нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Водночас, відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги, а отже надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень визначених ст.88 ВК України, суперечить нормам законодавства та свідчить про незаконність спірного рішення та укладеного на його підставі договору. Водночас, зазначивши, що задоволення заявленого позову не призведе до відновлення порушених прав, оскільки наявність нерухомого майна відповідача-2 на спірній земельній ділянці, в будь-якому випадку наділяє останнього правом користування цією ділянкою та унеможливлює її повернення сільській раді, пославшись також на відсутність загальних інтересів суспільства, як визначеної в рішеннях Європейського суду з прав людини обов'язкової підстави для визнання виправданим втручання у право власності, апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо невідповідності спірних рішень та договору вимогам законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.58 ЗК України та п.2 ст.4 ВК України до земель водного фонду відносяться, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст.1, 88, 90 ВК України, ст.ст.60, 62 ЗК України).

Частинами 1, 3 ст.60 ЗК України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.