ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 року Справа № 908/1977/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційні скарги1. Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", 2. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016у справі№ 908/1977/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"до 1. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", 2. Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"про визнання договору про відступлення права вимоги та заміну кредитора від 09.09.2014 недійснимв судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Суплік М.В., дов. б/н від 14.02.2017
- відповідача 1: Безух А.М., дов. б/н від 03.11.2015
- відповідача 2: Лобачевський А.В., дов. б/н від 10.10.2016
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання договору про відступлення права вимоги та заміну кредитора від 09.09.2014 недійсним.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.10.2016 у справі № 908/1977/16 (суддя Колодій Н.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 908/1977/16 (у складі головуючого судді Колядко Т.М., суддів Ломовцева Н.В., Скакун О.А.) рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2016 у справі № 908/1977/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Київський маргариновий завод" до КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та ПАТ "ОТП Банк" про визнання договору про відступлення права вимоги та заміну кредитора від 09.09.2014 недійсним задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги та заміну кредитора від 09.09.2014, укладений між ПАТ "ОТП Банк" та КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора".
Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції ПАТ "ОТП Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 512, 514, 549, 1077 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2016 у справі № 908/1977/16 залишити в силі.
Також, не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 512, 514, 549, 1077 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2016 у справі № 908/1977/16 залишити в силі.
Позивач - ПрАТ "Київський маргариновий завод", надало відзиви на касаційні скарги, вважає їх доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.08.2012 між ПАТ "ОТП Банк", як Банком та ПАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", як Клієнтом, було укладено договір про надання банківських послуг № СR 12-143/200-4, відповідно до умов якого, Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання відносно такої банківської послуги.
09.09.2014 між ПАТ "ОТП Банк" та КТ "Желев" С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора" був укладений договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора за договором про надання банківських послуг від 16.08.2012 № СR 12-143/200-4.
Як свідчать умови спірного договору, сторони визначили, що вартість права вимоги - це узгоджена сторонами сума, що відповідно до Договору цесії підлягає до сплати Новим кредитором Банку у зв'язку із відступленням права вимоги (Договір. Визначення термінів та понять).
Ціна (сума) договору цесії дорівнює вартості прав вимоги, значення якої наведено в пункті 17 Договору (п. 3-1).
У пункті 17.4 сторони визначили, що вартість права вимоги складається із заборгованості Клієнта перед Банком у національній (UAH) та іноземній (USD) валютах, а саме: заборгованість в UAH - 33 790 027, 39 грн та заборгованість в USD - 2 410 927,43 доларів США, що виходячи з валютного курсу НБУ на дату укладення Договору цесії становить 30 913 159,83 грн.
Порядок оплати вартості права вимоги передбачений п. 17.5, відповідно до якого вартість прав вимоги у частині заборгованості Клієнта в: UAH в розмірі: 20 000 000,00 грн Новий кредитор сплачує в день укладення Договору цесії; 13 790 027,39 грн Новий кредитор повинен сплатити Банку не пізніше Генерального терміну; USD в розмірі 2 410 927,43 доларів США, що виходячи з валютного курсу НБУ на дату укладення Договору цесії становить 30 913 159, 83 грн, Новий кредитор повинен сплатити Банку не пізніше Генерального терміну. Застереження: з огляду на те, що валютний курс НБУ на дату сплати вартості прав вимоги у частині заборгованості Клієнта в USD може змінюватись, Сторони домовились про те, що Новим кредитором при оплаті вартості прав вимоги у частині заборгованості Клієнта в USD має бути загалом сплачено суму в гривнях еквівалентну (виходячи з валютного курсу НБУ на дату(и) здійснення платежу (ів)) 2 410 927,43 доларів США.
Генеральний термін відповідно до п. 17.7 - 30 вересня 2014 року.
У подальшому сторони підписали договір № 1 від 22.10.2014 про зміну Договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора та виклали пункт 17 у новій редакції, зокрема заборгованість в USD - 2 425 088,27 доларів США, що виходячи з валютного курсу НБУ на дату укладення Договору про зміну № 1 до Договору цесії становить 31 406 304,50 грн.
Генеральний термін визначений - 31 жовтня 2014 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ПАТ "Київський маргариновий завод", вказує на те, що, фактично спірний договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.2014 є договором факторингу, а оскільки в супереч вимогам закону відповідач-1 не є фінансовою установою та не має відповідних ліцензій на здійснення факторингових операцій, вказаний договір має бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
Сервіси для юристів