ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 924/110/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016у справі№ 924/110/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"простягнення 2 618 502,85 грн, у т.ч. 2 141 925,76 грн суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 476 577,09 грн три відсотки річних,
за участю представників
від позивача: Демчук О.В.;
від відповідача: Волощук П.Ю.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 у справі № 924/110/16 (головуючий суддя - Олійник Ю.П., судді: Заярнюк І.В., Смаровоз М.В.) відмовлено в позові ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 2 618 502,85 грн, у т.ч. 2 141 925,76 грн суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 476 577,09 грн три відсотки річних.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 924/110/16 (головуючий суддя - Бучинська Г.Б., судді: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 у справі № 924/110/16 скасовано. Прийняти нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 % річних в сумі 467 984,84 грн, інфляційні втрати в сумі 1 676 871,58 грн. В решті позову відмовлено. Відстрочено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" виконання рішення суду на 6 місяців до 15.05.2017.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 924/110/16, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 у цій справі - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 538, 612, 613 Цивільного кодексу України, п.п. 2.9.1, 2.9.2, 8.5, 8.5.1, 8.5.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 N 420.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №13-410-ПР від 31.01.2013, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п.п. 2.1, 2.1.2 договору продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 100 000,000 тис. куб. м з розбивкою за місяцями кварталів. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі + 5% від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.
Пунктами 3.3, 3.4 договору сторони обумовили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 4.1 договору кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця.
Ціну за 1 000 куб. м природного газу сторони погодили у Розділі 5 договору.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
Згідно з п. 11 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Додатковими угодами № 1 від 10.07.2013, № 2 від 31.12.2013, № 3 від 28.04.2014, № 4 від 15.05.2014, № 5 від 05.09.2014, № 6 від 10.11.2014, № 7 від 08.12.2014, № 8 від 22.12.2014, № 9 від 05.02.2015, № 10 від 10.03.2015, № 11 від 26.03.2015, № 12 від 03.04.2015, № 13 від 07.05.2015, № 14 від 03.06.2015 сторонами визначено обсяг природного газу, який поставлявся продавцем у період з 01.01.2013 по 30.06.2015, а додатковою угодою № 15 від 19.06.2015 сторони погодили, що договір № 13-1410-ПР від 31.01.2013 припинив свою дію в частині поставки газу з 01.07.2015 та виклали п. 11 договору в новій редакції, згідно з якою вказаний договір діє в частині реалізації газу до 30.06.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Як встановлено господарськими судами, на виконання умов вказаного договору протягом січня 2013 року - червня 2015 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передало ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" природний газ на загальну суму 163 743 991,94 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 за січень 2013 року; від 30.06.2013 за червень 2013 року; від 31.07.2013 за липень 2013 року; від 31.08.2013 за серпень 2013 року; від 28.02.2014 за лютий 2014 року; від 31.03.2014 за березень 2014 року; від 30.04.2014 за квітень 2014 року.
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" за одержаний природний газ розрахувалося в повному обсязі, однак з порушенням строків, передбачених умовами договору від 31.01.2013.
У зв'язку з порушенням ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" договірного зобов'язання із своєчасної оплати поставленого за договором від 31.01.2013 природного газу, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення з останнього на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 2 618 502,85 грн, з яких 2 141 925,76 грн суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 476 577,09 грн три відсотки річних.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Встановлений п. 6.1 договору від 31.01.2013 обов'язок відповідача щодо остаточного розрахунку не пізніше 20 числа місяця виникає лише за умови, що до цього часу позивач у визначений договором строк поверне, а відповідач отримає підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу, які саме і є підставою для здійснення розрахунків. При цьому відповідачем було складено, підписано та відправлено на адресу позивача акти приймання-передачі природного газу від 05.07.2013, 09.08.2013, 09.09.2013, 12.03.2014, 10.04.2014, 12.05.2014, однак позивачем не подано жодних належних доказів повернення підписаних примірників вказаних актів відповідачу у визначений договором строк. Тому невиконання позивачем дій, що встановлені договором, а саме повернення останнім відповідачу підписаних актів приймання-передачі, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, унеможливлювало здійснення відповідачем повної оплати за поставлений газ, тоді як для визначення періоду нарахування санкцій необхідним є встановлення моменту порушення зобов'язання відповідачем, який, у свою чергу, за змістом договору пов'язується із підписанням та поверненням позивачем відповідачу актів приймання-передачі.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 31.01.2013 та передав відповідачу протягом січня 2013 року - червня 2015 року природний газ на загальну суму 163 743 991,94 грн, однак останній взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в передбачений договором строк не здійснив оплату переданого йому природного газу. При цьому апеляційний господарський суд дійшов висновку, що умовами п. 6.1 договору від 31.01.2013, які узгоджуються з приписами ст. 692 ЦК України, визначено строк остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ. Такий обов'язок покупця не ставиться в залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу та не містить будь-яких застережень щодо відліку 20-денного строку оплати з дня підписання позивачем акта приймання-передачі чи з дня одержання підписаного акта покупцем, а відповідно прострочення грошового зобов'язання покупця за цим договором не пов'язане з моментом підписання акта приймання-передачі. Акт приймання-передачі відповідно до умов договору лише фіксує остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі природного газу лежить саме на покупцеві. Враховуючи, що умовами договору сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається покупцю по місяцях кварталу, визначена його ціна та вартість, то відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з позивачем. Несвоєчасне підписання та повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність чи відсутність актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично отриманого природного газу. Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат апеляційний господарський суд визнав обгрунтованим стягнення з останнього 3 % річних в сумі 467 984,84 грн, інфляційні втрати в сумі 1 676 871,58 грн. Крім того, господарським судом апеляційної інстанції задоволено клопотання відповідача та відстрочено виконання рішення у даній справі на 6 місяців до 15.05.2017.
Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.
Сервіси для юристів