Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/14169/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/14169/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.СуддіБакуліна С.В., Поляк О.І.Розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі№ 910/14169/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування"до Державного підприємства "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом"про стягнення грошових коштівВ засіданні взяли участь представники:

- позивача:Годованюк О.В.- відповідача:Колісниченко О.Л.В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 р. (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 180200,50 грн., 3% річних в сумі - 16240,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 104431,24 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов договору не виконав вчасно зобов'язання з оплати наданих йому послуг, тому повинен нести відповідальність за порушення у вигляді сплати передбаченої договором пені; за нормою ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню також нараховані на суму заборгованості 3 відсотки річних та інфляційні втрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 р. (судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 р. залишено без зміни.

Державне підприємство "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Заявник доводить, що судами порушені норми ст.ст. 526, 611, 612 ЦК України, вважаючи, що суд дійшов до помилкового висновку, що договором не визначено строку сплати ПДВ, оскільки встановлений у п. 2.3. Договору 30-нний строк слід розповсюджувати на сплату всієї вартості послуг - як основної суми, так і суми ПДВ. Зазначені доводи свідчать, що такий помилковий висновок суду щодо строку сплати ПДВ зумовив неправильне застосування ст. 612 ЦК України, оскільки суд не врахував прострочення позивача щодо надання податкових накладних та подальшу оплату відповідачем частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ.

Ухвалою від 01.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга державного підприємства "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування" у відзиві доводи скарги заперечує, звертає увагу, що відповідач оплачував послуги за актами приймання-передачі без розмежування від суми ПДВ, тому просить скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування" (виконавець) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) був укладений договір про розробку та перегляд комплектів ремонтної документації на ремонт обладнання АЕС України № 40-14/36-005-01-14-00152.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з розробки, перевірка та перегляд комплектів ремонтної документації на ремонт обладнання АЕС України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що зміст і термін надання послуг визначаються згідно з Календарним планом (додаток № 3 до договору).

Згідно п. 3.12 договору здача-приймання послуг згідно календарного плану оформлюється двостороннім актом здачі-приймання наданих послуг у трьох примірниках.

За пунктом 2.3. договору оплата послуг за договором здійснюється за фактом надання послуг протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач мотивує свої вимоги тим, що ним на виконання умов договору відповідач розрахувався із позивачем за надані послуги в повному обсязі, проте з порушенням строків, встановлених умовами договору, а тому він звернувся із даним позовом до відповідача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження факту надання послуг виконавцем (позивачем) за умовами укладеного між сторонами договору № 40-14/36-005-01-14-00152 та, відповідно, наявність у відповідача обов`язку та настання строків для оплати отриманих послуг між сторонами були підписані акт здачі-прийняття виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані акти зі сторони замовника (відповідача) підписані уповноваженою особою, без будь-яких заперечень чи зауважень.

Представниками відповідача в судах обох інстанції не оспорювався факт підписання вказаних актів, а також суми, що в них зазначені, як не заперечувався і факт надання позивачем всіх послуг, визначених умовами договору.