ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2016 року Справа № 924/673/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Суходольський С.М. - ст. прокурор ГПУ, посв. №020273, позивача, відповідача, третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно,
касаційну скаргуПершого заступника прокурора Рівненської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.11.15у справі№924/673/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомШепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької областідоШепетівської районної державної адміністрації треті особи1. Ленковецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області 2. ОСОБА_5проскасування пунктів 1.1, 1.3.1 розпорядження від 08.11.06Для розгляду касаційної скарги у цій справі 27.01.16 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
Шепетівський міжрайонний прокурор Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Шепетівської районної державної адміністрації про скасування пунктів 1.1, 1.3.1 розпорядження Шепетівської райдержадміністрації Хмельницької області №441/2006-р від 08.11.06 "Про передачу в оренду земельних ділянок" зі змінами, внесеними розпорядженням №18/2007-р від 22.01.07. Прокурор посилався на те, що на переданій ОСОБА_6 в користування спірній земельній ділянці розташована закрита осушувальна мережа, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади Ленковецької сільської ради, а тому передача в оренду спірної земельної ділянки суперечить приписам статей 25, 26, 31 Закону України "Про міліорацію земель". Прокурор також вказував на те, що проект землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_6 не отримав позитивного висновку обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.07.15 (суддя Музика М.В.) відмовлено у задоволенні позову. Суд дійшов висновку про те, що спірне розпорядження в оспорюваній частині прийнято відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства, а саме: приписів статті 123 Земельного кодексу України, статей 18, 26 Закону України "Про меліорацію земель", пунктів 9-11 Постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.04 "Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок". Між тим суд відмовив у позові прокурору за спливом строку позовної давності.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.15 (судді: Сініцина Л.М., Гудак А.В., Розізнана І.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Перший заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Прокурор посилається на те, що судами порушені приписи статті 267 Цивільного кодексу України, статі 43 Господарського процесуального кодексу України. Він стверджує, що звернувся з даним позовом в межах строку позовної давності; що прокуратурі стало відомо про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави після набрання законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.10 у справі 2а-3927/10/2270.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з пунктом 1 розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №441/2006-р від 08.11.06 "Про передачу в оренду земельних ділянок" ОСОБА_6 передано в оренду земельну ділянку, площею 1 га, із земель господарського двору на території Ленковецької сільської ради для будівництва та експлуатації бензинової заправки із сервісним обслуговуванням терміном на 20 років. У подальшому, відповідно до розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №18/2007-р від 22.01.07 вказаний пункт розпорядження №441/2006-р від 08.11.06 був викладений у іншій редакції, а саме: надано в оренду ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 1 га, із земель автомобільного транспорту на території Ленковецької сільської ради для будівництва і експлуатації бензинової автозаправки, строком на 20 років (пункт 1.3.1). Господарські суди також установили, що 15.11.06 на підставі зазначеного розпорядження від 08.11.06, між Шепетівською районною державною адміністрацією - орендодавцем та Приватним підприємцем ОСОБА_6 - орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, який був зареєстрований в Шепетівському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ПДЗК від 02.09.07 за №040750000001. Судами було установлено і те, що, в подальшому, розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №52/2010-р від 19.02.10 скасовано підпункти 1.1, 1.3.1 пункту 1 розпорядження від 08.11.06 №441/2006-р "Про передачу в оренду земельних ділянок", із змінами, внесеними розпорядженням від 22.01.07 №18/2007-р. Проте, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.10 у справі №2-а-3927/10/2270, яка набрала законної сили, розпорядження райдержадміністрації №52/2010-р від 19.02.10 було визнано протиправним та скасовано. Таким чином, судами установлено, що оспорюване у даній справі розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 08.11.06 №441/2006-р "Про передачу в оренду земельних ділянок", із змінами, внесеними в нього розпорядженням від 22.01.07 №18/2007-р, є чинним. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Шепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької області заявлена до Шепетівської районної державної адміністрації про скасування пунктів 1.1, 1.3.1 розпорядження Шепетівської райдержадміністрації Хмельницької області №441/2006-р від 08.11.06 "Про передачу в оренду земельних ділянок" зі змінами, внесеними розпорядженням №18/2007-р від 22.01.07. Господарські суди відмовили у задоволенні цього позову за спливом строку позовної давності. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Як вже зазначалося, і це установили господарські суди, оскаржуваним розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №441/2006-р від 08.11.06 із змінами, внесеними розпорядженням №18/2007-р від 22.01.07, ОСОБА_6 було надано в оренду спірну земельну ділянку та на підставі цього розпорядження 15.11.06 між райдержадміністрацією і підприємцем був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1. Прийняте райдержадміністрацією оскаржуване розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу виконавчої влади, який вичерпує свою дію внаслідок його виконання та саме по собі не породжує прав на землю. Отже, позов, предметом якого є розпорядження органу виконавчої влади про передачу в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, укладання договору оренди землі), не може бути задоволений, оскільки таке рішення місцевого органу виконавчої влади вичерпало свою дію шляхом виконання. Визнання його недійсним не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникає право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на відповідних правовстановлюючих документах, зокрема, на договорі оренди землі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (спільний розгляд адміністративної, цивільної, господарських палат), викладеною у постанові від 11.11.14. У розумінні приписів статті 16 Цивільного кодексу України суб'єкт, право якого порушене може захистити його у конкретний спосіб, що передбачений законом або договором. Способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які передбачені законом (договором) повинні бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів. Звертаючись з позовом до суду, позивач повинен обирати такий спосіб захисту, який би був спрямований на захист порушених прав. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 30.09.08. Як вже зазначалося, оспорюване розпорядження не є правовстановлюючим документом та вичерпало свою дію виконанням, а відтак обраний спосіб захисту (визнання такого розпорядження недійсним) не може призвести до відновлення прав і охоронюваних законом інтересів та не забезпечить реального захисту. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують, а тому не дають підстав для скасування судових актів у справі. Отже, касаційна скарга задоволенню не підлягає з мотивів, викладених у цій постанові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.15 у справі №924/673/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В.Швець
Сервіси для юристів