ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Справа № 903/676/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційні скарги заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державної екологічної інспекції у Волинській областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р.у справі№ 903/676/13 господарського суду Волинської області за позовомзаступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській областідовійськової частини А-2331,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Володимир-Волинська міська радапростягнення 24 187, 05 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки деревза участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Багдасаров Э.Я., дов. від 25.02.2013
від третьої особи: Католик Ю.В., дов. від 09.01.2014,
Смикалюк О.П., дов. від 27.01.2014
від прокуратури: Яговдік С.М.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся до господарського суду з позовом до військової частини А-2331 про стягнення 24 187, 50 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006р., без відповідного рішення органу виконавчої влади та ордеру на видалення зелених насаджень здійснив незаконну порубку семи дерев на території військового містечка № 5 по вул. Лотоцького, 2 в м. Володимир-Волинському, внаслідок чого державі заподіяно збитки, які відповідно до ст. 1166, 1172 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати в заявленому до стягненні розмірі із зарахуванням до спеціального фонду місцевого бюджету м. Володимир-Волинського.
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. (суддя Кравчук В.О) позов задоволено повністю. Стягнуто з військової частини А-2331 на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області 24 187, 05 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев, та на користь Державного бюджету України 1 720,50 грн. судових витрат.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, однак стягнув збитки на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області, оскільки за висновком суду, до його компетенції не входить питання розподілу коштів між державним та місцевим бюджетами.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. (колегія суддів у складі: Василишин А.Р. - головуючий, Крейбух О.Г., Мельник О.В.) апеляційну скаргу військової частини А-2331 задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Волинській області в доход Державного бюджету України 1 720, 50 грн. судового збору за подання позову та на користь відповідача 860, 25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в діях відповідача відсутнє порушення вимог природоохоронного законодавства в частині самовільного видалення 7-ми дерев без відповідного на те дозволу, оскільки по-перше, наявні в матеріалах справи докази підтверджують перебування видалених дерев в аварійному стані, які несли загрозу для громадян. По-друге, перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства була проведена з порушенням порядку її проведення, а акт від 17.04.2013р., складений за результатами такої перевірки, не є джерелом доказової інформації та не є доказом винних дій відповідача у заподіянні шкоди, оскільки в ньому відсутні всі необхідні відомості, а саме: дані про особу порушника, обґрунтування в чому саме полягає шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу та державі в цілому внаслідок незаконного вирубування дерев, істотність такої шкоди, посилання на конкретні норми чинного законодавства, які були порушені, а також характеристика видалених дерев, відомості щодо їх вікової межі експлуатації. По-третє, в матеріалах справи відсутні докази притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та винесення припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. Крім того, суд врахував факт проведення відповідачем відновлення зелених насаджень шляхом посадки на території військової частини 100 шт. саджанців фруктових дерев.
В касаційних скаргах заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державна екологічна інспекція у Волинській області просять постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, заступником Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та державним інспектором Державної екологічної інспекції у Волинській області в присутності представників відповідача проведено перевірку дотримання військовою частиною А-2331 вимог природоохоронного законодавства, за результатами якого складено відповідний акт від 17.04.2013.
Згідно вказаного акту на території військового містечка № 5 по вулиці Лотоцького, 2 в м. Володимир-Волинській, яка перебуває під охороною та в користуванні військової частини А2331 (відповідач), виявлено пні семи зрізаних дерев, з яких шість сирородючих дерев породи липа та одне сухостійне дерево породи яблуня. Також встановлено, що акт обстеження зелених насаджень комісією, затвердженою рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради, відсутній, що є порушенням Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 1045 01.08.2006р.
На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.04.2013р. державним інспектором з ОНПС ДЕІ у Волинській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням по вул. Лотоцького, 2 в м.Володимир-Волинський на території військового містечка № 5 військової частини №А2331, загальний розмір якої склав 24 187,50 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1012/1-7-4 від 29.04.2013р. з вимогою сплатити в місячний термін з дня її отримання 24187,50 грн. збитків, заподіяних внаслідок видалення семи дерев з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: без відповідного рішення органу виконавчої влади та ордеру на видалення зелених насаджень та просив перерахувати вказану суму збитків на рахунки спеціального фонду державного бюджету.
Однак, відповідач суму збитків не сплатив, вимог вказаної претензії не визнав, посилаючись на наявність підстав, які надавали йому можливість здійснити видалення дерев негайно, без відповідного рішення органу виконавчої влади та ордеру на видалення зелених насаджень, а саме на те, що видалені ним дерева були аварійними та загрожували життю та здоров'ю громадян. Відмова відповідача відшкодувати збитки стала підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 24187,50 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст.40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з пп. 2 п. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" всі типи зелених насаджень є елементами (частинами) об'єктів благоустрою.
Сервіси для юристів