Постанова ВГСУ від 28.01.2014 року у справі №901/1401/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 901/1401/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаДудченко В.О. - довіреність від 18.07.2013 р.відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Імперія"на постановувід 24.09.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського судуу справі№ 901/1401/13 господарського суду АР Кримза позовомСімферопольської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Імперія"третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський ряд"; - Державна інспекція сільського господарства в АР Кримпрозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 791, 62 грн. шкоди

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 р. Сімферопольська міська рада звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ "Корпорація Імперія" про:

- зобов'язання відповідача за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь та привести дану земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення капітальних споруд, а саме: бару-магазину площею 68,6 кв. м, торгового павільйону площею 29,1 кв. м, розташованих на земельній ділянці;

- стягнення з ТОВ "Корпорація Імперія" на користь Сімферопольської міської ради шкоди, завданої внаслідок самовільного заняття земельної ділянки у розмірі 791,62 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" обґрунтовані тим, що в ході проведених спеціалістами Державної інспекції сільського господарства в АР Крим у вересні, листопаді 2012 р. та лютому 2013 р. перевірок було виявлено факт самовільного зайняття ТОВ "Корпорація Імперія" спірної земельної ділянки шляхом розміщення капітальних споруд за відсутності відповідного рішення міської ради про надання земельної ділянки відповідачу, про що складені відповідні документи перевірок, а директор ТОВ "Корпорація Імперія" притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, який останнім сплачувався у добровільному порядку.

Крім того, позивач зазначав, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки уповноваженим органом було здійснено розрахунок заподіяної відповідачем шкоди, яка останнім у добровільному порядку не сплачена.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Корпорація Імперія" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що зі змісту актів перевірок дотримання земельного законодавства від 14.09.2012, 15.11.2012 р. та 01.02.2013 р. виявлено факт порушення земельного законодавства, допущеного ТОВ "Корпорація Імперія" щодо самовільного захоплення земельної ділянки площею 0,0098 га, розташованої на території мікроринку ТОВ "Київський ряд" по вул. Київській, 7-Б у м. Сімферополі, проте, рішенням Сімферопольської міської ради № 400 від 28.03.2003 р. ТОВ "Корпорація Імперія" було погоджено місце розташування та розмірі земельної ділянки площею 158 кв.м. по вул. Київській, 7-Б для будівництва зупинки громадського транспорту з торгівельним павільйоном, а також затверджено акт вибору та обстеження цієї земельної ділянки.

Тобто, як зазначав відповідач, починаючи з 14.10.2003 р. - дати затвердження архітектурно - планіровочного завдання на проектування тимчасової споруди - павільйону з облаштуванням зупинки громадського транспорту, Сімферопольській міській раді було відомо про наявність спірної будівлі на земельній ділянці, а відтак строк позовної давності, встановлений частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України, сплив 14.10.2006 р.

Ухвалами господарського суду АР Крим від 18.06.2013 р. та 09.07.2013 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим та ТОВ "Київський ряд".

У поясненнях на позовну заяву Державна інспекція сільського господарства в АР Крим вказала про обґрунтованість позовних вимог міської ради та встановлення в результаті неодноразово проведених перевірок факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

ТОВ "Київський ряд" у поясненнях на позовну заяву просило задовольнити позов Сімферопольської міської ради посилаючись на те, що законним користувачем спірної земельної ділянки є саме ТОВ "Київський ряд", що підтверджується рішенням міської ради № 1301 від 25.06.2004 р. та затвердженням договору оренди земельної ділянки між міською радою та ТОВ "Київський ряд" для будівництва зупинки громадського транспорту у судовому порядку, а саме постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2005 р. у справі № 6/383.

При цьому, третя особа зазначала, що згідно з відповіді виконавчого комітету Сімферопольської міськради, рішення про передачу у власність чи в користування ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки в районі зупинки "Автовокзал" для розміщення об'єктів нерухомого майна не приймалось, будь - яких дозволів на будівництво чи експлуатацію об'єктів не надавалось, право власності на об'єкт нерухомості не реєструвалось. Крім того у відповіді вказувалось, що частина самочинно збудованого відповідачем об'єкту знаходиться на земельній ділянці ТОВ "Київській ряд", а частина - на земельній ділянці загального користування.

Рішенням господарського суду АР Крим від 10.07.2013 р. (суддя Лагутіна Н.М.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме:

- зобов'язано ТОВ "Корпорація імперія" за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях жилої та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь, шляхом знесення капітальних споруд, а саме: бару - магазину площею 68,6 кв. м, торгового павільйону площею 29,1 кв. м, розташованих на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях жилої та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь;

- стягнуто з ТОВ "Корпорація імперія" на користь Сімферопольської міської ради шкоду, завдану внаслідок самовільного заняття земельної ділянки у розмірі 791,62 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, встановивши обставини щодо відсутності рішення компетентного органу про передачу відповідачу у власність чи користування земельної ділянки, тобто здійснення останнім самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а відтак дійшовши висновку і про наявність правових підстав для нарахування шкоди.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства встановлений повноважними органами став відомий позивачу після 14.09.2012, що свідчить про звернення позивача до господарського суду із позовною заявою з дотриманням строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою ТОВ "Корпорація імперія" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Проценко О.І., Фенько Т.П., Латинін О.А.) переглянувши рішення господарського суду АР Крим від 10.07.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 24.09.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Корпорація імперія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням всіх матеріалів справи та надання неправильної оцінки обставинам справи.

Скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно відсутності в матеріалах справи відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке б свідчило про волевиявлення міської ради щодо надання ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки, оскільки на виконання рішення виконкому міської ради народних депутатів від 24.11.1997 р. № 38"а" ТОВ "Корпорація Імперія" було видано відповідний паспорт розміщення тимчасових об'єктів торгівлі, обслуговування та автосервісу, який погоджений головним архітектором міста. Крім того, волевиявлення міської ради підтверджується також висновком до акта вибору та обстеження земельної ділянки від 10.04.2002 р., який погоджений відповідними службами та затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 400 від 23.03.2003 р.

При цьому, як зазначає скаржник, передача в подальшому рішенням міської ради від 25.06.2004 р. № 1301 земельної ділянки ТОВ "Київськиій ряд" не залежало від відповідача, порушило його права та позбавило можливості на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Заявник касаційної скарги не погодився з висновками судів стосовно звернення позивача до суду в межах строку позовної давності, посилаючись на те, що матеріали справи свідчать про обізнаність міської ради з наявністю на спірній земельній ділянці майна відповідача з 2003 року, а відтак і пропуск останнім строку на звернення до суду.

Сімферопольська міська рада у запереченнях на касаційну скаргу просила залишити постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін, вказуючи на законність судового рішення та безпідставність доводів касаційної карги.

Крім того, міська рада зазначила про виконання судового рішення в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки виконано органами державної виконавчої служби в повному обсязі та закінчення виконавчого провадження постановою ВДВС від 19.12.2013 р.

Сімферопольська міська рада також звернула увагу на те, що рішення виконавчого комітету міської ради № 400 від 28.03.2003 р. за своїм змістом є таким, що надавало відповідачу право на розробку певної документації, проте не породжувало правових підстав для отримання земельної ділянки в оренду. При цьому, на час звернення з позовом до суду відповідачем проектна документація розроблена та затверджена у встановленому законом не була, правовстановлюючі документи на земельну ділянку оформлені не були.