ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2016 року Справа № 920/645/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм", м. Суми,
на рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2016
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016
зі справи № 920/645/16
за позовом комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (далі - Підприємство)
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Суми,
про визнання недійсним розпорядження,
за участю представників сторін:
позивача - Мащенко С.М.,
відповідача - Новицького М.З.,
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Відділення від 17.05.2016 № 15 "Про початок розгляду справи" (далі - Розпорядження).
Рішенням господарського суду Сумської області від 22.08.2016 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (колегія суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий, судді Білецька А.М., Слободін М.М.), у задоволенні позову відмовлено.
Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 37, 40, 41, 43, 44, 46, 47, 49 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано тим, що оскаржуване Розпорядження не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- за результатами розгляду подання управління Служби безпеки України в Сумській області від 13.05.2016 за № 8820 щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Підприємства з встановлення в 2015 році при відпуску препаратів інсуліну та засобів їх введення за пільговими/безоплатними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у певних адміністративних районах Сумської області найвищих роздрібних цін на зазначені препарати виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- Підприємство є єдиним підприємством, що в 2015 році здійснювало відпуск препаратів інсуліну та засобів їх введення за безоплатними/пільговими рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у місті Суми, Глухівському, Шосткинському, Роменському, Краснопільському, Великописарівському, Середино-Будському районах Сумської області та при цьому здобуло виключне право на відпуск препаратів інсуліну. Підприємство містить структурні ознаки суб'єкта господарювання, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринках препаратів інсуліну та засобів їх введення, що відпускалися хворим за відповідними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у межах адміністративно-територіальних одиниць обслуговування хворих у 2015 році;
- Розпорядженням розпочато розгляд справи за ознаками порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках препаратів інсуліну та засобів їх введення, що відпускаються хворим за відповідними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких здійснювалось забезпечення хворих у 2015 році (у період з дати укладання договорів на відшкодування вартості препаратів інсуліну та засобів їх введення до 31.12.2015), у частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що полягає у встановленні та застосуванні в 2015 році таких роздрібних цін на препарати інсуліну та засоби їх введення, що перевищують рівень відповідних цін, встановлених іншими суб'єктами господарювання, які здійснювали відпуск препаратів інсуліну та засобів їх введення.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності підстав для визнання Розпорядження недійсним.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сервіси для юристів