ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2016 року Справа № 905/1856/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдспецсервіс ЛТД"на ухвалу та постановуГосподарського суду Донецької області від 20.09.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№ 905/1856/15 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдспецсервіс ЛТД"доПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"про за участю від позивача: від відповідача: стягнення 469145,45 грн., Барсукова І. Г., Собченко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2015 у справі № 905/1856/15 (суддя Бойко І. А.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдспецсервіс ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" частково задоволено. Стягнуто із відповідача на користь позивача 260636, 79 грн. основного боргу, 16120,76 грн. 3% річних, 192387, 90 грн. інфляційних втрат, 9382,91 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
До канцелярії Господарського суду Донецької області 14.09.2016 надійшла заява ПрАТ "Енергомашспецсталь" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2015 у справі № 905/1856/15 строком на 3 роки.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2016 у справі № 905/1856/15 (суддя Огороднік Д. М.) заяву ПАТ "Енергомашспецсталь" частково задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2015 на 8 місяців по 20.05.2017.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 905/1856/15 (у складі колегії суддів: Скакун О.А. - головуючого, Татенко В. М., Ломовцевої Н.В.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.09.2016 у справі № 905/1856/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2016 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 905/1856/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдспецсервіс ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.09.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 905/1856/15, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ст. 121 ГПК України у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 43 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав та законних інтересів стягувача і боржника.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.
У заяві про відстрочку виконання рішення ПАТ "Енергомашспецсталь" посилається, зокрема, на скрутний фінансовий стан підприємства, значний обсяг кредиторської заборгованості, ризик банкрутства, а також розташування підприємства на території проведення антитерористичної операції.
Заяву ПАТ " Енергомашспецталь" про відстрочку виконання рішення обґрунтовано документами, а саме: балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2015, балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.03.2016; звітом про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.12.2015, відповідно до якого кредиторська заборгованість підприємства становить 1039204, 9 тис. грн., з яких прострочено - 858759, 5 тис. грн.; звітом про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.03.2016, звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за 2015 рік, відповідно до якого прибуток відсутній, а збитки підприємства за звітний період складають 3210126 тис. грн., звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за І квартал 2016 рік, з якого вбачається, що у відповідача прибуток відсутній, збитки підприємства за звітний період становлять 815686 тис. грн.; довідкою про несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 01.01.2016 по 30.06.2016; листом Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 11.07.2016 № 13113-9/16636 відповідно до якого на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь юридичних осіб у кількості 172 виконавчих проваджень на суму 40339611, 96 грн.
Відповідачем надано копії судових рішень, винесених на користь ПАТ "Енергомашспецсталь".
Під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника під час виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Енергомашспецсталь" перебуває у скрутному фінансовому стані.
Сервіси для юристів