Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №924/303/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 924/303/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Роса Плюс"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015у справі№ 924/303/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПриватного підприємства "Адлєр"доФермерського господарства "Роса Плюс"простягнення 483439,31 грн.,

за участю від представників сторін від позивача:Бонтлаб В.В. (довіреність від 20.11.2014 № б/н), від відповідача:Мостіпака І.І. (довіреність від 16.06.2015 № б/н),

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Адлєр" у лютому 2015 року звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Роса Плюс" про стягнення 177494, 84 грн. заборгованості, 214768,76 грн. курсової різниці, 29179,58 грн. 30% річних, 26497,16 грн. пені, 35498,97грн. 20 % штрафу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2015 у справі № 924/303/15 (суддя Вибодовський О.Д.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 924/303/15 (у складі колегії суддів: Саврій В.А. - головуючого, Дужич С.П., Мамченко Ю.А.) позов частково задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Роса Плюс" на користь Приватного підприємства "Адлєр" 177494,84 грн. основного боргу, 214768,76 грн. курсової різниці, 29179,58 грн. 30% річних, 13 248,58 грн. пені, 17749,49грн. штрафу, 9048,82 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 924/303/15, Фермерське господарство "Роса "Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 924/303/15, і прийняти нове рішення про відмову у стягненні 202344,13 грн. курсової різниці.

У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Приватним підприємством "Адлєр" (продавець) та Фермерським господарством "Роса Плюс" (покупець) 07.04.2014 укладено договір поставки № 182/3, предметом якого є товар, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Відповідно до пункту 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною даного договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Пунктами 3.2, 3.3 договору сторонами погоджено, що товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних. Прийом-передача товару від постачальника до покупця проводиться шляхом виписки накладної та/або акту, де зазначається дата передачі товару покупцю. Разом із товаром постачальник передає покупцю оригінальні товаросупровідні документи. Покупець зобов'язаний передати постачальнику оригінал довіреності та/або оформити відповідні документи згідно генеральної довіреності.

Відповідно до пункту 5.1 договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначені у додатках і визначені у національній валюті України в сумі, еквівалентна курсу долар США на міжбанківському валютному ринку України на день підписання договору.

Пунктом 5.2 договору сторонами погоджено, що товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті, згідно з цінами вказаними у відповідних додатках до договору, скоригованими пропорційно зміні долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати товару.

Оплата вартості товару здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного в додатках до договору. Без виставлення рахунку-фактури (пункт 5.3 договору).

Підпунктом 5.3.1 договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати товару є нижчим курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату відвантаження такого товару, покупець зобов'язується використовувати курс долар США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату відвантаження такого товару для цілей оплати такого товару.

Згідно з пунктом 6.1 договору, покупець зобов'язався при перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум в рахунок існуючих зобов'язань покупця.

За прострочення виконання зобов'язань покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 8.2 договору).

Відповідно до пункту 8.4 договору, покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

У пункті 8.6 договору, сторони, згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачили, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Відповідно до пункту 11.1 договору, договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обох сторін до повного виконання сторонами обов'язків з договору.

Судами встановлено, що договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Сторонами 08.04.2014 підписано додаток № 1 до договору поставки № 182/3 від 07.04.2014, в якому визначено найменування, кількість, ціна, еквівалент ціни товару в доларах США та термін поставки товару на загальну суму 163395,07 грн. (еквівалент 13847,04 долар США) кінцевий термін оплати до 01.10.2014; додаток № 2 від 20.05.2014 до договору поставки № 182/3 від 07.04.2014, в якому визначено найменування, кількість, ціна, еквівалент ціни товару в доларах США та термін поставки товару на загальну суму 1740099,77 грн. (еквівалент 14388,41 долар США) кінцевий термін оплати до 01.10.2014.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 337494,84 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № РН-0000368 від 11.04.2014 на суму 163395,07 грн., № РН-0000717 від 21.05.2014 на суму 174099,77грн.; актами приймання-передачі продукції № РН-0000368 від 11.04.2014, №РН-0000717 від 21.05.2014. Вказаний товар отримано уповноваженою особою відповідача (Радченко Р.П.) на підставі довіреностей № 12 від 11.04.2014, № 17 від 15.05.2014. Строк виконання зобов'язань за даними поставками до 01.10.2014.

Відповідачем перераховано позивачу 160000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 233 від 04.12.2014 на суму 50000 грн., № 251 від 16.12.2014 на суму 50000 грн., № 254 від 18.12.2014 на суму 40000,00 грн. та № 277 від 02.02.2015 на суму 20000,00 грн.

Суди дійшли до правильного висновку, що заборгованість відповідача за договором поставки № 182/3 від 07.04.2014 становить 177494,84 грн.

За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано до стягнення з відповідача 214768,76 грн. курсової різниці, 29179,58 грн. 30% річних, 26497,16 грн. пені, 35498,97грн. 20% штрафу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.