Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №916/872/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 916/872/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"на постановувід 08.07.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/872/15-г господарського суду Одеської областіза позовомДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"доТОВ з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс"за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП "Одеська залізниця"простягнення 21530,00 грн.за участю представників:

позивача: Алєксєєва С.С., дов. від 01.01.2015 №27;

відповідача: Гербей Д.А., дов. від 23.10.2015 б/№;

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 (суддя Ю. Щавинська), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (судді Т. Гладишева, Я. Савицький, О. Журавльов) в задоволенні позову про стягнення 21530,00 грн. штрафу за зазначення неправдивих відомостей у накладній - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" - позивач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судами недотримано вимог ст. 43 ГПК України щодо неповного з'ясування обставин справи. Висновки судів про наявність маркування на вагоні не ґрунтуються на належних доказах. Судами проігноровано ст.ст.22,24,37,110 Статуту залізниць України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.08.2014 року вантажовідправником - ТОВ „Трансінвестсервіс", на підставі залізничної накладної № 41616053, зі станції Чорноморська Одеської залізниці здійснено відправлення групи піввагонів, зокрема піввагону № 56950967 з кам'яним вугіллям антрацит на адресу одержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (станція призначення - Ігрень Придніпровської залізниці).

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж - кам'яне вугілля антрацит завантажений у вагон № 56950967 засобами вантажовідправника насипом. Вантаж завантажено та закріплено відповідно до розділу ІІ ТУ правильно. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу - прийомоздавальник Дєлієргієва Є.Ю. Маса вантажу у вагоні № 56950967 складає: нетто - 66450 кг, тара - 21800 кг, маса вантажу визначена на 100 тонних вагонних вагах.

По прибуттю групи вагонів на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці за накладною №41616053 від 28.08.2014 року, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку піввагону 56950967 з вантажем - кам'яне вугілля антрацит та виявлено: брутто - 86000 кг, тара - 24800 кг, нетто - 64200 кг, що менше проти документа на 2550 кг. Завантаження здійснено рівномірно, нижче бортів на 30-40 см. Люк та двері зачинені, теча вантажу відсутня.

30.08.2014 року, також на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України здійснено контрольне зважування піввагону № 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року на 150 тонних тензометричних вагах ПД ТЕС, повірених 13.08.2014 року, які знаходяться на технічному обслуговуванні Придніпровської залізниці. За відправкою зазначеного на зворотній стороні цього акта: під час зважування виявилось у вагоні № 56950967 брутто - 86000 кг, тара - 21800 кг, нетто 64200 кг, що менше документа на 2550 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, за відсутністю природніх відкосів та поглиблень. За документом та фактично вантаж не маркований. Люк, двері зачинені, теча вантажу відсутня, недостаючий вантаж у вагон вміститися міг.

Матеріали справи містять в собі договір на виконання робіт № 220813/М, укладений 22.08.2013 року між ТОВ „РОСУКРТРАНС" (виконавець) та ТОВ „ТІС - ВУГІЛЛЯ" (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи з маркування вантажів в залізничних вагонах. Виконавець здійснює запобіжний захід забезпечення збереженості вантажів замовника, а саме маркування вантажів у вигляді збризкування вантажу вапняним розчином. Малюнок та кольорова гама маркування перед початком виконання робіт повинні бути узгоджені з замовником. Виконавець здійснює роботи з використанням власного матеріалу, вартість якого включається у вартість робіт по маркуванню одного вагону.(п.п. 1.1., 2.8 договору).

Згідно п.2.9 договору приймання - передачі виконаних робіт оформлюється актом, який складається виконавцем щомісячно та надсилається замовнику не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. До акту додається реєстр із зазначенням номерів вагонів, дати їх маркування з найменуванням місць виконання робіт.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та є дійсним до 01.02.2014 року.

Матеріали справи також свідчать, що дія цього договору, шляхом укладення сторонами додаткових угод, декілька разів продовжувалась та відповідно до останньої редакції додаткової угоди до договору на виконання робіт № 220813/М від 22.08.2013 року, укладеної сторонами 11.12.2014 року, дія цього договору продовжена строком до 31.12.2015 року.

Відповідно до копії акта виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року на виконання умов договору № 220813/М від 22.08.2013 року ТОВ „РОСУКРТРАНС", 28.08.2014 року здійснило маркування вантажу у вагонах № 56232242, 56334113, 53536272, 53525184, 56950967, 53510459, 53514766, 56267008, 56239528, 56969017, тобто в тих вагонах, що прибули на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року.

Отже, викладене спростовує доводи скаржника щодо відсутності в акті виконання робіт № 14 від 31.08.2014 року дати виконання робіт з маркування вантажів в залізничних вагонах. Вказаний акт свідчить про обставину відправлення зі станції відправлення вантажовідправником вантажу у вагоні № 56950967 відповідно до вимог ТУ та напряму свідчить про суперечність відомостей, зазначених в комерційному акті від 30.08.2014 року в частині маркування вантажу, дійсним обставинам.

Згідно з довідкою вантажоодержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за № 24/1153 від 14.05.2015 року, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій він підтверджує, що в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку, зокрема, вантажу у вагоні 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року та виявилась фактична відповідність маси вантажу, зазначеній масі в перевізному документі, а саме 66750 кг., і будь - яких претензій щодо кількості вантажу, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, у вантажоодержувача до вантажовідправника немає.

За встановлених обставин справи, суди дійшли висновку про те, що виходячи з положень ст. 43 ГПК України обставини справи свідчать про недоведеність позивачем обставини невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у спірному вагоні за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року. Підстави для задоволення позову відсутні.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з ч. 4 ст. 909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.