Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №910/23839/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 910/23839/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м.Москва, Російська Федерація

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015

зі справи № 910/23839/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м.Москва, Російська Федерація (далі - Товариство)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Київ

про стягнення 36 540,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути 36 540,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі № 910/23839/14 (колегія суддів у складі: суддя Марченко О.В. - головуючий, судді Бондарчук В.В., Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Остапенко О.М. - головуючий, судді Шипко В.В., Верховець А.А.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 16.02.2015, постанову апеляційного суду від 07.04.2015 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що:

- Товариство є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцем знаходження якої є м.Москва;

- 01.04.2008 ТОВ Студія "АНИМАККОРД" (далі-Студія) та громадянином ОСОБА_4 (далі-Автор) було укладено договір авторського замовлення № ОК-2/2008, відповідно до умов якого Автор створив та передав Студії сценарії восьми серій аудіовізуального твору - серіалу "Маша і Мєдвєдь" (далі - Аудіовізуальний твір);

- 08.06.2010 Товариством та Студією (далі-правовласник) було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на Аудіовізуальний твір, відповідно до умов якого правовласник передає позивачу виключне право на Аудіовізуальний твір, який має статус "національного фільму", вісім перших серій якого сторони за договором визначили у додатку № 1 до цього договору, а Товариство зобов'язалося оплатити правовласнику обумовлену договором винагороду;

- відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ правовласник гарантує, що є володільцем виключного права на Аудіовізуальний твір. Виключне право на Аудіовізуальний твір передається правовласником Товариству в повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі. Виключне право на Аудіовізуальний твір переходить від правовласника до позивача в момент підписання договору;

- з урахуванням наведеного Товариство є власником виключних майнових авторських прав на Аудіовізуальний твір (серії 1-8), а саме: 1. "Раз, два, три! Елочка, гори!"; 2. "Первая встреча"; 3. "До весны не будить!"; 4. "Весна пришла!"; 5. "Ловись, рыбка!"; 6. "Следы невиданных зверей!"; 7. "С волками жить…"; 8. "Позвони мне, позвони!";

- пунктом 2 додатку №1 до договору від 08.06.2010 року №010601-МиМ передбачено, що одночасно з переданням права на Аудіовізуальний твір правовласник передає позивачу у повному обсязі виключні права на усі юридично значимі охоронювані елементи Аудіовізуального твору (зокрема, але, не обмежуючись назвою Аудіовізуального твору і його окремих серій, графічним зображенням, намальованими зображеннями персонажів Аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того поіменовані чи ні вказані елементи безпосередньо у додатках до договору.

Судами також встановлено, що 15.09.2014 представник позивача у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_4", що належить відповідачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, придбав за 12,35 грн. (ціна - 13 грн.; бонус 5 % від вартості товару за оплату карткою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в мережі "Бонус Плюс") вітальну листівку "Маша і Мєдвєдь" - С днем рождения", на якій без дозволу позивача містились зображення персонажів Аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" і "ІНФОРМАЦІЯ_3", які є самостійними об'єктами авторського права, що можуть використовуватись самостійно. На підтвердження даних обставин позивачем були подані товарний чек, квитанція, відповідна відеофіксація факту продажу контрафактної продукції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в даному випадку захист інтересів позивача є неможливим, оскільки виплата компенсації з урахуванням фактичних обставин справи буде суперечити таким загальним засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

З такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно із ст.ст. 3, 16, 32 ЦК України судовий захист цивільного права та інтересу відноситься до загальних засад цивільного законодавства. При цьому кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а зокрема за захистом свого права інтелектуальної власності.