Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №910/9915/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 910/9915/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С.- головуючого, Демидової А.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 20.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі№ 910/9915/13господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення 2 188 087 218 грн. 04 коп.за участю представників: від позивача: Громніцький Ю.П.від відповідача: Мицько Р.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у справі №910/9915/13 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Демидова А.М., Картере В.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.09.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 розгляд касаційної скарги відкладено в порядку ст.77 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.09.2016 у зв`язку із перебуванням судді Картере В.І. на лікарняному призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/9915/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Демидова А.М., Плюшко І.А. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості за договором №06/09-9 поставки природного газу теплопостачальним підприємствам (надання послуг з опалення та гарячого водопостачання для населення) від 23.01.2009, додаткової угоди №1 від 17.11.2009 в розмірі 2188087218,04 грн., з яких 1579689712,03 грн. основного боргу, 319814531,34 грн. інфляційних, 288582974,67 грн. 3% річних.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2015 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (судді: Іоннікова І.А. - головуючий, Тищенко О.В., Тарасенко К.В.), провадження у справі №910/9915/13 в частині вимог про стягнення 1579689712,03 грн. боргу припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки вказана заборгованість відповідачем сплачена під час розгляду даної справи.

В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, попередні судові інстанції послалися на те, що 04.06.2011 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.2011.

Дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об`єднаною енергетичною системою України, суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно п.2.2 ст.2 вказаного Закону підлягає списанню заборгованість, у тому числі встановлена судовим рішенням, з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року до 1 січня 2011 року, і несплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Закон втратив чинність 30.06.2012.

Однак, за умови належного здійснення позивачем права на нарахування фінансових санкцій, у період до 30 червня 2012 року, відповідач мав право списати таку заборгованість відповідно до вимог вищевказаного Закону.

Водночас, утримавшись від нарахування фінансових санкцій до та під час дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", позивач не вправі нараховувати ці суми після втрати чинності Закону.

З огляду на ч.2 ст.13 ЦК України це порушує права відповідача, позбавляє його можливості списання заявлених сум, призводить до не передбачених чинним законодавством матеріальних втрат його як суб`єкта паливно-енергетичного комплексу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 29.03.2016 у справі №910/6416/13, від 18.05.2016 у справі №910/9899/13, від 25.05.2016 у справі №910/6858/13, від 09.06.2016 у справі №910/6403/13, від 14.06.2016 у справі №910/6416/13.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у позові, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення та постанову просить залишити без змін.

У скарзі зазначається, що у відповідності до ст.3 Закону України №3319-VI останній втратив чинність 30.06.2012. Звернення із позовною заявою по справі №910/9915/13 відбулося в 2016 році. Тому застосування вказаного Закону при розгляді та вирішенні даної справи вбачається неправомірним.

За доводами позивача списання заборгованості з трьох відсотків річних та інфляційних втрат, яку ДК "Газ України" мала списати через прострочення оплати природного газу, спожитого нею у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, і яка не була сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.2011), повинна здійснюватись у порядку, встановленому Кабміном.

Застосування Закону в частині списання заборгованості з трьох відсотків річних та інфляційних втрат можливе виключно за тієї умови, якщо ці три відсотки і інфляційні втрати були нараховані на заборгованість за природний газ, спожитий ДК "Газ України" у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, і ця заборгованість з трьох відсотків та інфляційних втрат не була сплачена станом на 04.06.2011.

Тобто відповідно до Закону списаною могла бути заборгованість, яка була нарахована і існувала на 04.06.2011.

З розрахунку, який доданий до позовної заяви вбачається, що заборгованість з трьох відсотків річних та інфляційних втрат була нарахована за період з 20.03.2013 до 30.06.2015 за невиконання грошового зобов`язання, яке виникло внаслідок постачання природного газу у січні-червні 2010.