Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №910/3250/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 910/3250/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 19.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі№ 910/3250/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 14 862 639,53 грн.,за участю представників: від позивача Димова Ю.Б.від відповідачаГромніцький Ю.П.ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (далі - ПАТ "Маріупольгаз") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення боргу у розмірі 14 862 639,53 грн. за договором на розподіл природного газу № 14-141-ТН від 10.04.2014 та додаткової угоди № 1 до нього від 03.12.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/3250/16 (суддя Карабань Я.А.) позов ПАТ "Маріупольгаз" задоволено частково. Припинено провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості у розмірі 10 207 14,36 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість у сумі 4 655 625,17 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів у складі: Буравльова С.І. - головуючого, Андрієнка В.В., Шапрана В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/3250/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/3250/16 в частині стягнення з відповідача 4 638 600,86 грн., ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти в частині стягнення з відповідача 4 638 600,86 грн. прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.09.2016 о 10 год. 50 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який надійшов до Вищого господарського суду України 14.09.2016, ПАТ "Маріупольгаз" проти скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.04.2014 між ПАТ "Маріупольгаз" (Газорозподільне підприємство) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Замовник) укладено договір на розподіл природного газу № 14-141-ТН (далі - Договір).

03.12.2014 між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода).

Згідно з п. 2.1 Договору, у редакції Додаткової угоди, Газорозподільне підприємство зобов'язалось у 2014 та 2015 роках надати Замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 2.2 Договору Замовник зобов'язався сплатити Газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами Договору.

Як передбачено п. 3.1 Договору, договірні обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ визначаються в додатку № 1 до Договору.

Обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ (далі - акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку (п. 3.6 Договору).

Згідно з п. 3.10 Договору акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків Замовника з Газорозподільним підприємством.

Відповідно до умов п. 5.5 Договору у випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період Замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 11.1 Договору, в редакції п. 3 Додаткової угоди, Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.01.2014, і діє в частині надання послуг до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані Газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору протягом січня-грудня 2014 року було надано послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами на загальну суму 31 810 814,16 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами.

Також, на виконання умов Договору протягом січня-грудня 2015 року було надано послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами на загальну суму 59 114 913,52 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем були зроблені заяви від 30.11.2015 № 26-8248/1.2-15 та від 22.12.2015 № 26-9789/1.2-15 про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором на загальну суму 24 574 470,74 грн., а також позивачем було здійснено зарахування на підставі його заяви від 23.11.2015 № 04-2379 на суму 1 080 504,96 грн.