ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 646/11730/24
провадження № 51-4046 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 липня 2025 року про відмову в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_7 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним вироком, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 липня 2025 рокувідмовлено в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , а його апеляційну скаргу повернуто.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 липня 2025 року і призначити новий розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 .
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що:
- суд першої інстанції ухвалив вирок від 29 жовтня 2024 року без виклику сторін, а загальний доступ до нього в Єдиному державному реєстрі судових рішень надано лише 29 листопада того ж року, тому сторона обвинувачення не могла знати про постановлення такого рішення та його зміст;
- з огляду на положення статей 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), місцевий суд повинен був направити копію вироку не пізніше 30 жовтня 2024 року;
- копія вказаного вироку надійшла на адресу Слобідської окружної прокуратури 25 грудня 2024 року та цього ж дня засобами поштового зв`язку до Харківського апеляційного суду (через суд першої інстанції) направлено апеляційну скаргу на це судове рішення, яка надійшла на адресу Червонозаводського районного суду м. Харкова 30 грудня 2024 року,
у зв`язку із чим, на його думку, апеляційна скарга була подана в межах передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК 30-денного строку на апеляційне оскарження.
Однак, як зазначає сторона обвинувачення, суд апеляційної інстанції:
- належним чином не встановивши початку і закінчення перебігу строку апеляційного оскарження, помилково зазначив, що апеляційна скарга подана 30 грудня 2024 року (тобто тоді, коли ця скарга була зареєстрована в суді першої інстанції), а тому дійшов передчасного висновку про її повернення;
- необґрунтовано послався на можливість сторони обвинувачення подати апеляційну скаргу в найкоротший строк, оскільки, на думку прокурора, КПК передбачено 30-денний строк на подання апеляційної скарги без будь-яких інших умов;
- порушуючи ст. 419 КПК, належним чином не мотивував свого рішення;
- позбавив прокурора права на апеляційне оскарження.
Водночас, на думку прокурора, така його позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року у справі № 759/16894/23-к.
Сервіси для юристів