Постанова ВГСУ від 27.07.2016 року у справі №922/4782/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 922/4782/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016у справі № 922/4782/13 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн"до1.Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"простягнення 87 979, 19 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідача-1Дяченко Т.В.- - відповідача-2не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2016 (головуючий Светлічний Ю.В., судді: Аюпова Р.М., Погорелова О.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2014 у справі № 922/4782/13 шляхом звернення стягнення в межах суми боргу у розмірі 87 979, 19 грн. на рухоме майно боржника Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "А.М.Б." відповідно до договору відповідального зберігання від 01.07.2011 та перелічено в акті приймання-передачі від 01.07.2011.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 (головуючий Плужник О.В., судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І.) вказано ухвалу скасовано та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" про зміну способу та порядку виконання рішення у справі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.04.2014 у справі № 922/4782/13, яке набрало законної сили, стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" солідарно на користь Акціонерного товариства "А.М.Б." (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн") заборгованість в сумі 87 979, 19 грн. та судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

23.04.2014 на примусове виконання вказаного рішення судом видані відповідні накази зі строком дії для пред'явлення до виконання до 24.04.2015.

Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн", як нового стягувача, до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2014 у даній справі стало те, що рішення суду не виконано, а кошти на розрахункових рахунках боржника - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", відсутні.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції погодився із доводами заявника та змінив спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення в межах суми боргу у розмірі 87 979, 19 грн. на рухоме майно боржника - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "А.М.Б." відповідно до договору відповідального зберігання від 01.07.2011 та перелічено в акті приймання-передачі від 01.07.2011.

Однак, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, колегія суддів вважає обґрунтованим, виходячи з наступного.

У частині першій статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно.

При вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що відповідно до п. 4.2. Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2002 № 1393 "Про затвердження Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та складу його наглядової ради", майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Пунктом 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 передбачено, що стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.