ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2016 року Справа № 922/4759/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Саранюка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 року у справі № 922/4759/15 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс", м. Харків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "VIP дизайн", м. Харків, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників сторін:
позивача - Тіторенко І.А. (дов. № 246/16 від 25.04.16);
відповідача - Біловус Р.В. (дов. від 11.01.16); Сиротенко С.Є. (дов. від 11.01.16);
третьої особи - Біловус Р.В. (дов. від 02.10.15),
в с т а н о в и в:
У серпні 2015 року позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Енергосервіс" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказував, що 02.08.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "VIP дизайн" (позичальником) було укладено Генеральну кредитну угоду № 671, в рамках якої був укладений кредитний договір № 010-2/07/1-880-07, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 350 000 грн. з терміном повернення до 02.08.17, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки, що визначені договором.
Зазначав, що 02.08.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 010-2/07/1-880-07, між ним (іпотекодержателем) та ТОВ "Енергосервіс" (іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки № 671/1-07, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху №№ 2-1-:-2-7 в літ. "А-5", загальною площею 100,4 кв.м, що розташовані під № 5, Пушкінський в'їзд в м. Харкові.
Посилаючись на порушення позичальником договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом та на невиконання іпотекодавцем зобов'янь позичальника, позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 21.10.15, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010-2/07/1-880-07 від 02.08.07 в сумі 500 906,16 грн. з яких: 475 958,35 грн. основна заборгованість, 5 036,05 грн. проценти за користування кредитом, 15 251,42 грн. пеня за порушення строку погашення тіла кредиту та 4 660,34 грн. пеня за порушення строку сплати процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних тогах за початковою ціною 1 933 120 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 листопада 2015 року (колегія суддів у складі: Кухар Н.М. - головуючий., Інте Т.В., Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий, Потапенко В.І., Слободін М.М.), в позові відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що станом на 20.10.15 строк повернення заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу 475 958,35 грн. ще не настав, а дострокового повернення основної суми боргу позивач в своїй вимозі від 24.06.15 не вимагав, тому відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 11, 610-612, 1050 ЦК України, ст.ст. 33, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.08.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "VIP дизайн" (позичальником) було укладено Генеральну кредитну угоду № 671, в рамках якої був укладений кредитний договір № 010-2/07/1-880-07, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 350 000 грн. з терміном повернення до 02.08.17, зі сплатою 12 % річних строком з 02.08.07 до 01.01.08 та 17,5 % річних строком з 02.01.08 до 02.08.17, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки, що визначені договором.
Сторонами до кредитного договору укладалися додаткові угоди до договору від 11.12.07, від 16.05.08, від 20.05.10, від 27.05.08, якими змінювався графік погашення кредиту та сплати процентів.
Пунктом 4 ч. 1, п. 1.1, п. 1.4.1 ч. 2 кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно погашати кредит та нараховані проценти за визначеною договором відсотковою ставкою. Повернення кредиту та сплата процентів має відбуватись відповідно до графіку погашення, що є невід'ємним додатком до кредитного договору.
Судами встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивачем були перераховані на поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 1 350 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами про перерахування коштів.
Водночас судами встановлено, що 02.08.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 010-2/07/1-880-07, між ним (іпотекодержателем) та ТОВ "Енергосервіс" (іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки № 671/1-07, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху №№ 2-1-:-2-7 в літ. "А-5", загальною площею 100,4 кв.м., що розташовані під № 5, Пушкінський в'їзд в м. Харкові.
Згідно п.п. 3.1.4. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим та/або боржником за угодою та/або кредитним/и договором/ами, укладеними у відповідності до угоди, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про те, що в зв'язку з порушенням позичальником договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом утворилась заборгованість сумі 500 906,16 грн. з яких: 475 958,35 грн. основна заборгованість, 5 036,05 грн. проценти за користування кредитом, 15 251,42 грн. пеня за порушення строку погашення тіла кредиту та 4 660,34 грн. пеня за порушення строку сплати процентів за користування кредитом,
Судами встановлено, що 24.06.15 позивач звертався до позичальника та іпотекодавця з вимою про погашення заборгованості за кредитним договором.
Сервіси для юристів