ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2016 року Справа № 914/3549/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П.,
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Агролеон-Захід" на постановувід 24.05.2016Львівського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Львівської області № 914/3549/15за позовомприватного підприємства "Агролеон-Захід"до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:селянського (фермерського) господарства "Серміш Захід-Агро" фермерського господарства "Серміш Агро" простягнення 149100,00 грн. за участю представників сторін:
позивача - Драган Л.В.,
відповідача - Бідак О.О. дов. від 04.04.2016 р.,
третьої особи - не з"явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 р. (суддя - Чорній Л.З.) позов задоволено повністю. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Серміш Захід-Агро" на користь приватного підприємства "Агролеон-Захід" 149 100,00 грн. боргу та 2 236,50 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. (судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А., Данко Л.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 р. скасовано. В позові приватного підприємства "Агролеон-Захід" відмовлено. Стягнуто з приватного підприємства "Агролеон- Захід" на користь фермерського господарства "Серміш Захід-Агро" 2460,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Агролеон-Захід" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ї скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2013 р. між ПП "Агролеон-Захід" (продавцем) та ФГ "Серміш Агро" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № ДГ-1180 (договір купівлі-продажу), у специфікаціях до якого (додаток № 3 до договору) сторони визначили найменування, загальну кількість, одиниці виміру, ціну за одиницю виміру та загальну ціну договору
Пунктами 3.1 та 4.1 договору купівлі-продажу визначено порядок розрахунків та поставки між покупцем та продавцем, відповідно до яких, умови оплати та поставки визначаються сторонами в додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно додатку № 3 від 30.05.2013 р. до цього договору продавець повинен був здійснити поставку товару, а саме магній сульфат (мішок 25 кг) в кількості 21 тонни (ціна за 1 тонну 7100,00 грн.) на загальну суму 149100,00 грн. Згідно даного додатку покупець повинен здійснити остаточну оплату за товар в термін до 05.06.2013 р..
Вказаний товар отриманий покупцем 30.05.2013 р., згідно видаткової накладної № 380 від 30.05.2013р., однак кошти на поточний рахунок продавця за товар не були перераховані.
Звертаючись з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар позивач посилався на копію угоди про переведення боргу № ДГ-1556 від 22.07.2014 р., що підписана між ФГ "Серміш-Агро" як первинним боржником та СФГ "Серміш Захід-Агро" як новим боржником відповідно до якої СФГ "Серміш Захід-Агро" зобов'язується виконати частину грошового зобов'язання (боргу), що дорівнює сумі 149 100 грн., що виникло з договору № ДГ-1180 від 23.05.2013 р., укладеного між первинним боржником та ПП "Агролеон-Захід" (кредитором).
Відповідно до ст.ст. 520, 521 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Враховуючи що договір купівлі-продажу № ДГ-1180 від 23.05.2013 р. та додаток № 3 до нього були укладені у письмовій формі, то апеляцінйий господарський суд правомірно вказав, що правочин щодо заміни боржника за зобов'язаннями, що випливають з цього договору, також повинен був вчинятись у письмовій формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Сервіси для юристів